Для ТЕБЯ - христианская газета

Бажання серця
Для детей

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Бажання серця


В Далекій Країні жила дівчина. Ніби така, як всі...Працювала зрання до ночі у своїй господі, намагалася, щоб все було до ладу. Доглядала хвору маму, огортаючи її ласкою та турботою. І не було в її очах смутку, а пісня бриніла в серці і на вустах. Дивувалися нею люди, що жили в селі, та й розповідали іншим:
– Дивна...І краси не має, і на ногу кульгає, а співає і сміється, та усіх вітає, ніби джерельце із-під землі б’ється...
Одного разу оголосив Цар тієї Країни велике свято, бо Син Його повернувся з далекої дороги. І кожен, хто прийде до палацу на свято, міг загадати одне бажання, яке обов’язково буде виконане, бо така воля Царя!!!
Прийшла дівчина до мами за порадою:
– Чи йти мені до палацу? Адже йти туди далеко, а ти, мамусю, з ліжка не встаєш, як будеш цілий день без мене?!!!
Усміхнулась матуся загадково:
– Я знаю,що тобі, сонечко моє, треба йти... І нехай збудеться бажання твого серця!!!
Рано-раненько вирушила дівчина до палацу. За селом десь узялися злючі пси. Вона лише рукою махнула – геть! – і зграя розбіглася. Але натомість, як надокучливі пси, прибігли в голову думки: « І чого туди йти, ще й так далеко? Он вдома мама сама буде цілий день... І натомишся так, що й завтра нічого не зможеш робити... Он на себе подивись, та ж до палацу тільки найкращі поприходять...». Дівчина розгублено зупинилася, озирнулася... І враз забринів мамин голос: «І нехай збудеться бажання твого серця!!!» Вона поспішила дорогою, роздумуючи, яке ж то бажання її серця...
– Щоб у неї завжди були сили працювати?
– Щоб мама була здорова?
– Щоб мати гарний стан і чудовий одяг?
.....................................................................
Думки бігли, випереджаючи одна одну, але бажання серця серед них не було...
Дівчина зупинилася перепочити біля джерела, попила з долоньки солодку воду і враз згадала...Насправді вона ніколи цього і не забувала...Це лише ці надокучливі думки хотіли збити її з пантелику!!!
Це було дуже давно... Вона тоді була ще маленькою дівчинкою. Мама відправила її до цього джерела, бо вода тут була найчистіша й найсмачніша...
Неподалік зупинилася дорожня карета, і юнак попросив напитися. Його очі були наповнені дивним світлом. Потім дівчинка дізналася, що це Принц від’їжджав у далеку дорогу...
...Дівчина радісно засміялася, бо враз зрозуміла бажання свого серця: «Лиш на одну мить подивитися Принцові в очі...»
До палацу вона прийшла на диво швидко. Перед нею привітно відчинили браму, і дівчина, трохи розгублена, але щаслива, опинилася на величезному подвір’ї біля царського палацу. Вона озиралася навколо, і її серце починало відчувати атмосферу свята.
– Царю!!! Я така вдячна Тобі, що Ти оголосив це чудове свято!!! – тихесенько прошепотіла дівчина.
Юнки кликали її в танок, хизувалися наймоднішим убранням і найдорогоціннішими прикрасами, пригощали різноманітними наїдками та найсолодшими напоями... Тільки побажай!!! І люди на площі насолоджувалися своїми бажаннями...
Але дівчина пішла до палацу. Вона хвилювалася, чи пропустять її у тронну залу. На диво, двері перед нею так само привітно відчинилися. Кілька хвилин вона навіть з місця не могла зрушити, бо атмосфера свята тут була в багато разів щільніша, ніж на площі перед палацом.
Дівчина повільно рушила до царського престолу, поклонилася й тихенько присіла збоку біля височенних мармурових сходинок. Роздивлялася. Дивувалася. Раділа. І мріяла...
До тронної зали приходили люди. Вони були якісь не такі, як ті, що бу-ли на площі... Принц часто сходив униз, щоб зустріти і привітати новопри-булих. А дівчина думала: “От Він буде проходити мимо мене і ненароком гляне на мене, я побачу Його очі і моє бажання виповниться...” Але Він не поглянув...
Всіх запросили до святкового столу. Цар і Принц також сіли за стіл. Дівчина, ніяковіючи, запиталася у царського слуги, чи може вона прислуговувати людям за цим столом. І – о, диво – їй дозволили!!! Прислуговуючи за столом, дівчина враз зрозуміла, чим відрізняються всі ці люди, що прийшли до тронної зали, від тих, хто був на площі. Вони прийшли сюди не просто, щоб задовольнити якесь своє особисте бажання. Вони просто бажали спілкуватися з Царем та Його Сином. У цьому була велика радість і насолода... Та думки про Його погляд не покидали дівчину. Вона мріяла: «От я буду прислуговувати, і випадково Він гляне на мене. Я побачу Його очі – й бажання моє здійсниться...». Але Він так і не поглянув на дівчину...
Заграла прекрасна музика. Дівчина стояла за колоною і знову мріяла: «От Він буде танцювати з найгарнішими дівчатами, і я побачу Його очі...». Музика любові й радості переповнювала залу...Це було незрівнянно!!! Але вона так і не зустрілася з Принцем очима...
Дівчина знову сіла збоку біля височенних мармурових сходинок. Стіни палацу були прозорі і було добре видно подвір’я та всіх людей на ньому. Цар та Його Син з любов’ю дивилися на людей. Їм було не байдуже, які в людей бажання, які вчинки і яке життя... Дівчина відчувала, що, навіть не зазирнувши в очі Принца, починає розуміти Його серце. Їй було так затишно і добре...
Але раптом вона побачила, що день хилиться до вечора. Треба йти додому. Дівчина встала, повернулася до престолу, щоб востаннє подивитися на Царя і Його Сина. Маленька сльозинка покотилася по щоці... Раптом до неї підійшов царський слуга і сказав:
– Дівчино, Цар запитує, яке твоє бажання.
Вона розуміла,що це її остання можливість, тому, прогнавши усякий сором і страх, вигукнула:
– Я бажаю тільки на одну мить подивитися в очі Принцові!!!
Тоді царський слуга взяв її за руку та допоміг зійти сходами на престол.
Дівчина побачила усміхнене, привітне обличчя Принца, Його очі, сяючі й чомусь такі знайомі... Радість наповнила її серце. Вона відступила крок назад, вклонилася Цареві: «Дякую». Враз знітилась, засоромилась, прудко збігла по сходах, ніби пташка, майнула з палацу... Бігла додому, співаючи й таюцюючи, а щастя розквітало в її серці... Лише на півдорозі вона зрозуміла, що біжить і танцює, бо нога більше не кульгає і не болить. Здивована й щаслива, дівчина увійшла в село. На вулиці чомусь було багато людей. Вони давали дівчині дорогу, вітаючись і кланяючись... Вона ще більше здивувалась і раптом побачила, що на ній зодягнене чудове вбрання, навіть краще за те, яким хизувалися юнки перед царським палацом... Дівчина зайшла до себе на подвір’я. О!!! Ще одне диво!!! Мама стояла на ганку, здорова і усміхнена.
– Донечко, а в нас гості...
Нічого не розуміючи, вона зайшла в кімнату і побачила... Принца й царського слугу.

Принц взяв її за руки, подивився у вічі й сказав: «Бажанням твого серця було лише на одну мить подивитися в мої очі, а бажання серця мого – щоб ця мить тривала вічно!!!”
Комментарий автора:
Дух Святий!!! Мій щирий друже!!! Я дуже вдячна Тобі, що Ти розповів мені цю дивну історію, показав її і... допоміг записати.

Об авторе все произведения автора >>>

Левицька Галина, Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155

e-mail автора: mama19@ukr.net
сайт автора: личная страница

 
Прочитано 4298 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Надежда gorbatuk_nadya@mail.ru 2010-02-06 21:15:13
Галю,дякую!!! Дух Святий не лише розповів, показав і допоміг тобі записати цю історію, а ще й благословив Своїм помазанням її тут, на сайті. Я так плакала, вона мене дуже схвилювала. Дякую тобі, сестричко, за твою працю. Вона не марна у Господа і ти це знаєш!!!Благослови тебе Господь!!!
 Комментарий автора:
За все дякую Господові!!!

читайте в разделе Для детей обратите внимание

Свидетели: - творенье - Ионий Гедеревич

Подари меня на Рождество! - Наталия Лупан

Божий Сын единородный - Ионий Гедеревич
Рождественский для подростков и молодёжи. Читайте так же «Звезда Фифлеема».

>>> Все произведения раздела Для детей >>>

Свидетельство :
Во сне Бог показал мне ад - егор пантюшов

Теология :
Как влияет на нашу жизнь серьёзная духовная ошибка? - Simonov

Поэзия :
Ушла зима - Людмила Шульговская

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Для детей
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100