Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Довгий час я думала, що Бог знайшов мене, коли я повірила в Нього, покаялась і повернулась до Нього. Але зараз через диво, яке відкрилось(читайте "Дякую Тобі , Господи, що я дивно утворена") я зрозуміла, що Він був зі мною ще з лона матері, Він ніколи мене не покидав!!!
Прочитано 1956 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4.33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сестричко, я сьогодні на зібранні читала цей вірш. Він мені такий близький і дорогий! Я була дуже зворушена і вражена, коли після читання його побачила в очах одного з братів сльози. Хай поблагословить Господь тебе і всю твою родину! В Ім"я Ісуса! Твори і надалі , сестричко, для слави нашого Господа та для навчання Його Нареченої! Комментарий автора: Дякую Богові, що я пишу не надаремно...
ЙОМУ ЄДИНОМУ вся Слава!!!
Лето, и солнца улыбка - в зените - Людмила Солма "В память прошлых лет и в знак грядущей встречи" - из эпитафии нашим дорогим родителям и бабушке с дедушкой от благодарно-любящих детей и внуков.
