Для ТЕБЯ - христианская газета

Християнські газети й журнали – євангелісти
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Християнські газети й журнали – євангелісти


Ми, християни, дуже добре знаємо наказ Ісуса: „...Ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів” (Мт.28:19-20). І часто бідкаємося словами Ісуса Христа: „Жниво справді велике, та робітників мало” (Мт.9:37). Найвідважніші з нас чи, можливо, найвідданіші, лишають домівки – і їдуть звіщати добру новину. А всі інші? Як хто може і вміє. Але якоїсь системи в справі благовіщення не маємо: десь там колись при нагоді скажемо про Ісуса Христа, а може, й не скажемо, бо втомлені, бо хворі, бо не та ситуація, бо вже казали, а нас не сприйняли, бо одного разу не так повелися, бо почуваємо за собою якийсь прогріх, – тобто є щось таке, що затуляє уста. Ну добре, скажемо, чужі хай собі будуть, хай їх Бог спасає, як знає. А як бути зі своїми рідними, зі своїми друзями, які все про нас знають, у яких ми, можливо, втратили авторитет, які думають про нас давніми стереотипами і не помічають того, що ми вже інші? Тим більше, якщо вони живуть не з нами і не можуть переконатися, що Ісус Христос нас перемінив. Домашнім говориш-говориш, а вони тикають пальцем на нас колишніх, дрібні минулі образи затуляють їм очі і не дають побачити в нас хоч дещо Ісусового і зрозуміти, й прийняти дар Божого спасіння. А тих, що живуть далеко, ми з певних причин можемо рідко відвідати. А відвідавши, не завжди можемо засвідчити про Господа, а коли засвідчимо, то не можемо духовно підтримати їх, щоб пагінець віри, який проріс, не заглушили бур’яни.
Що ж робити? Ми знаємо, на якій жахливій дорозі вони стоять, і нам дуже не хочеться, щоб близькі нам люди залишилися без Христової благодаті, не хочеться, щоб вони навіки загинули.
Звичайно, найперше, що ми можемо робити, – молитися. Молитися за усіх, кому ми бажаємо спасіння. Молитися не раз і не два, а поки ми не побачимо їх спасенними. Зрештою, молитва має супроводжувати кожну нашу дію. Отже, перш за все молитва.
Але не тільки. Дуже легко перекласти всю турботу про спасіння близьких нам людей на плечі Бога і тих, кого Він пошле їх рятувати. Ми все-таки ще дещо можемо робити. Ми можемо їм свідчити про Ісуса через християнську літературу. Почну з цього: чи ви подарували своїм невіруючим родичам Євангелію? Ні? То звідки вони дізнаються про милість Ісуса Христа, коли немає нікого й нічого, щоб їм засвідчити? Чи ви, можливо, молитеся, щоб їм її хтось подарував? Чи, може, ви думаєте, що вони все-одно не будуть її читати, а коли й будуть читати, то не зрозуміють? Якщо так, то про вас можна недобре подумати: ви скупі і недобрі – зверхні до людей і недооцінюєте сили і милості Господньої. Тому спочатку подаруйте Євангелію, а потім моліться, щоб Господь використав її для спасіння вашого родича. У будь-якому разі, коли ви комусь подаруєте Євангелію, це стане свідченням перед Богом про серйозність Ваших бажань і намірів: ви справді хочете спасіння тій людині і навіть готові для цього дечим пожертвувати.
Ваші близькі люблять читати? Звичайно, вони читають усе підряд, а це різні мирські газети, бо іншого вони не мають і не знають. Ви можете запропонувати їм альтернативу для читання – християнську періодику. Передплатіть для них, наприклад, газету „Голос надії” чи „Вірую”, чи „За євангельську віру” чи всі разом. Передплатіть для них журнал „Благовісник” чи інший, який поширює здорове християнське вчення і якому ви довіряєте. І дорогі вам люди періодично будуть отримувати християнську пресу, яку будуть читати і через яку Бог зможе проговорить до них, тим більше що ви за них молитеся. Якщо ж ваші рідні чи друзі й не люблять читати, все одно надішліть чи передплатіть їм якесь християнське видання. Колись вони на нього звернуть увагу і прочитають. Чи не буде то мить їхнього прозріння і навернення до Ісуса? Хочу сказати з власного досвіду, що справжня християнська періодика – це могутній засіб у наших і Божих руках для покаяння близьких нам людей. Моя дружина, для якої я не був авторитетом як християнин, тому що, за її словами, вивчив „Отче наш” у 27 років, коли вона його знала з раннього дитинства, бо виховувалася в глибоко релігійній греко-католицькій родині, у вільний час перечитувала християнські газети, журнали і книжки, які я приносив додому. Я, по правді, втратив надію на її покаяти і навіть не пропонував їй щось прочитати. А вона спочатку взяла принесену мною літературу до рук від нічого робити, а потім зацікавилася нею, а потім Господь почав їй відкривати істину про Себе і про неї для її спасіння. Тепер ми разом славимо нашого Спасителя Ісуса Христа і належимо до однієї церкви.
Ви дуже турбуєтеся про своїх дітей, племінників чи онуків? Передплатіть для них християнський дитячий журнал. Наприклад, „Стежинку”. Ви навіть не уявляєте, як люблять діти його читати! Він яскравий і справді християнський. Ваші маленькі родичі зможуть розглядати не тільки цікаві красиві малюнки на біблійну тематику, а й дізнатися про Господа Ісуса через читання чудових віршів та оповідей. Вони зможуть навіть самі щось написати чи намалювати, надіслати в редакцію і побачити свій твір надрукованим. Хіба не чудово?! Ви скажете: це ж такі гроші! Що ж, припустимо, що ви раз на два місяці (така періодичність виходу журналу, а ви, звичайно, відвідуєте своїх рідних частіше) їдете до своєї рідні (порахуйте затрачені гроші на дорогу і подарунки) і розповідаєте їхнім діткам про Господа стільки часу, скільки б вони затратили, щоб прочитати журнал (я вже не говорю про те, що діти його по два-три рази будуть перечитувати). Чи не багато грошей вийшло? Чи не багато часу було б затрачено? Що є порівняно з цим якихось 15-30 гривень? А з тим результатом, який ми надіємося отримати, то вже не зрівняється жодна сума. А той результат – не більше не менше – пізнання дітьми Бога.
А ще, чому б вам не подарувати своїм невіруючим родичам диск чи касету з християнською піснями чи проповідями, чи свідченнями про милосердя і любов Ісуса Христа? Тоді ви вже точно знатимете, що щось зробили для спасіння близьких вам людей, і коли прийде день їхнього покаяння, то ви вельми тішитиметеся, що і ваша лепта була помічена Господом.
Можливо, те, про що я пишу, ви уже давно робите стосовно своєї родини і друзів і бачите чудові результати – їхнє наближення до Ісуса Христа. Зробіть це і для чужих вам людей. Занесіть Євангелію в бібліотеку школи, в міську бібліотеку чи сільську, передплатіть для цих бібліотек християнську періодику. Якщо ви самі цього не можете зробити, поговоріть про це в церкві – і зробіть добре діло для спасіння ваших ближніх.
Що ж до альбомів християнських пісень (а пісня – це поєднання поезії з музикою), то ви їх можете подарувати музичним відділам бібліотек, які мають фонотеки, і навіть радіостудіям, щоб вони могли прозвучати в ефірі вашим друзям на ваше замовлення.
Ви бачите, як багато можна зробити через християнську літературу, представлену чи в книжках, чи в періодичних виданнях! А правильніше: як багато Господь може зробити через нас, використовуючи друковане слово! А наслідком нашої спільної роботи будуть спасенні душі, які любитимуть Ісуса Христа і разом з нами йтимуть у Небесний Єрусалим. І ці спасенні душі, до всього, ще й близькі нам по крові! Це більше ніж прекрасно!

Комментарий автора:
Я вказав у статті ті газети й журнали, з якими я найбільше знайомий, але можуть бути й інші, які несуть до людей євангельське знання про Спасителя Ісуса Христа.

Об авторе все произведения автора >>>

Василь Мартинюк, Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.

e-mail автора: vkmart@yandex.ru

 
Прочитано 6789 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Елена 2008-11-05 08:09:21
Уважаемый Василий, прочитала вашу статью. Очень хотелось ответить на украинском языке, его, к сожалению, не оказалось на этом компьютере. Вы подняли актуальную тему. Вполне согласна с Вами. Мы, христиане, должны всегда быть обуты в обувь готовности благовествовать любыми средствами и способами. Если мы всегда готовы, то будем чувствительны к выбору средств: кому - слово, кому - периодику, кому - Евангелие, с кем - просто поплакать и т. д. А чтобы быть готовым, надо постоянно иметь общение с Отцом. Когда ты наполнен Его присутствием, когда, независимо от обстоятельств, глаза светятся Его светом, отражая Его любовь, это привлекает людей, это изменяет тебя, твое сердце. Это лучшее свидетельство для людей, когда ты их любишь.
Периодика мощный ресурс, но не единственный в достижении душ.
 Комментарий автора:
Я з Вами згоден. Християнство - це Христос у нас. Дякую!

Мижаил 2008-11-05 15:23:16
Если вы такие умные, почему строем не ходите? Христианских журналистов развелось 10 человек на одного верующего. Как говорится, кирпичу упасть некуда.
 
Михаил 2008-11-05 15:23:21
Если вы такие умные, почему строем не ходите? Христианских журналистов развелось 10 человек на одного верующего. Как говорится, кирпичу упасть некуда.
 Комментарий автора:
Пан Михайло ще не зустрівся з Ісусом, інакше Він ьув би добріший до віруючих.

Елена 2008-11-06 07:29:41
Михаилу
Дело в том, что мы ходим стройно, чтобы на Вас, Михаил, кирпичи не падали.
 
читайте в разделе Публицистика обратите внимание

Судьба: колесо фортуны - или от Господа. - Буравец Валерий

Наша жизнь. - Андрей Марченко

Демократия по еврейски - Александр Грайцер

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Поэзия :
Возлюби ближнего твоего - Valerijus Marinskis
Кто не любит, тот не познал Бога, потому что Бог есть любовь. (1-е Иоанна 4:8) Ибо весь закон в одном слове заключается: люби ближнего твоего, как самого себя. (К Галатам 5:14) Высший свет, сотворивший этот Мир, светил и светит с первого дня сотворения без изменения. От Господа приходили посланники. Их отвергали и убивали. И люди никак не могут преодолеть свой эгоизм. Господь надоумит людей, как всем объединиться под одним знаменем, на котором будет написанно: «Возлюби ближнего твоего, как самого себя.» И сразу исчезнут все проблемы.

Статья в газету :
Деструктивные психотренинги и их отличительные признаки - Владимир Барановский
Я психолог, и мне интересны псевдо- тренеры успеха с их манипулятивными методами работы. Предлагаю Вашему вниманию мои размышления по данной теме.

Публицистика :
Дорога на Петербург - Александр Сухарев

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100