Я люблю прогулюватись довгими Київськими вулицями, особливо у вересні, коли вже не так спекотно, але ще тепло і зелено…Під час таких прогулянок я з задоволенням спостерігаю за людьми і дуже часто ловлю себе на думці, що мало чомусь людей ідуть із розправленими плечима , а ще менше – з посмішкою на вустах. Причому, це не залежить ні від віку, ні від статі, ні від соціального статусу. Здавалося б, що може заважати радіти людині, яка ще доволі молода, прекрасно одягнена, приваблива зовні, але йде з опущеними плечима і сумним поглядом? Про що вона думає, у що вірить, що у неї такий важкий відбиток на обличчі. А якщо ця людина християнин, якщо вона усиновлена самим Богом, чому вона не насолоджується життям, яке їй дав Творець, і чи може вона собі позволити дивитись на світ такими очима. Щоб відповісти на це запитання правильним було б звернутись до Божого слова.
В 1Солунян 5:16 зазначено: «Завжди радійте!», а в Філіпійцям .4:4 теж вказано: «Радійте в Господі завжди, і знову кажу: радійте!» Як випливає із зазначених Біблійних істин мова не йде про те, що у нас є така можливість - радіти, а зазначена саме наказова форма дієслова «радійте», тобто радіти в Господі – це наш прямий обов’язок!
Але як виконували люди ці Божі настанови. Давайте згадаємо історію єврейського народу, зокрема, як він виходив із Єгипту. Бог почув стогони свого народу та вивів його із рабства, пообіцявши дати благодатну землю, де тече молоко та мед. Під час подорожі по пустині, Господь, як справжній батько, турбувався про свій народ, давав все необхідне для життя, ніхто особливо не турбувався ні про їжу, ні про одяг: кожного дня падала свіжа манна, не зношувався одяг та взуття протягом сорока років, коли потрібно було втекти від ворога, - перед людьми розступалися цілі моря. Здавалося б, тільки живи та радій!
Однак, люди дивились тільки на те, що їм не вистачало, наприклад, м’яса не було, навіть говорили, що в Єгипті (уявляєте в рабстві!) було краще! Вони не могли радіти, їхні серця були важкими, сам Бог ішов перед ними густою хмарою проводячи через пустиню до обітованої землі, потрібно було тільки йти за Господом і радіти!
Але люди нарікали, постійно були невдоволені, бунтували проти Бога, навіть виліпили золотого тельця і почали поклонятись йому! Вони не вірили в ті обіцянки що дав їм Господь, не слухали та не довіряли Йому, і не могли радіти…
Дві тисячі років тому Великий Бог, Творець неба і землі віддав свого єдинородного сина на смерть задля нашого примирення з Ним. Ісус вмер за нас, не за праведників а за грішників, сам Божий Cин пережив ганьбу та страшні муки, Його розп’яли на хресті, як останнього розбійника! Це все задля нашого спасіння!
Так, потім Він воскрес та пішов на небеса, але не залишив нас одних, дав Духа Святого – помічника, якого може мати кожен, хто прийняв Ісуса Христа своїм Господом та Спасителем! Той самий Ісус, який прийняв на себе усі наші немочі, хвороби та прокляття, сидить по праву сторону Господа і є нашим ходатаєм перед Ним!
В 1 Коринфян 2:9 зазначено: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував тим, хто любить Його». Ця обітниця саме для нас від самого Бога. Ми навіть не можемо уявити, що нам приготував Господь, знаємо тільки, що життя, яке вічне! Він нам обіцяв в Своєму слові, що спасешся ти і дім твій! Хіба немає приводу радіти! Він усиновив нас, веде нас за праву руку, милість Його оновлюється кожного дня, Він любить нас, Бог це, взагалі,- Любов! Приводу радіти більше ніж достатньо!
Можливо у нас є ще бажання, мрії, які ще не здійснились, можливо сьогоднішній день нас не так радує, як, наприклад, попередній. Але ми можемо молитись Богу, просити Господа і дасться нам! Хіба це не привід радіти!«Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!» (Пс.117:24)» Ніхто не знає, скільки йому судилось прожити у цьому світі, кожен день що дається нам - від Бога, ніхто не знає чи буде у нього завтра. Давайте ж будемо кожен день проводити так, як останній, достойно: в радості, в подяці, в хвалі нашому Господу Ісусу Христу!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 4105 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Хорошая проповедь.Давайте радоваться вместе.Благословений. Комментарий автора: Спасибо, Светлана! Как приятно радоваться вместе, не смотря на то, что разделяет такое большое расстояние! Иметь одного и того же Отца и быть в одном Духе! Это прекрасно и слава за все Господу!
Михаил
2010-02-07 08:29:19
Приід радіти є! Радості немає! Комментарий автора: У кожної радості своє підгрунтя. Є радість "мирська", вона будується на власних здобутках, на тому що у тебе, можливо, справи ідуть краще ніж в інших, або не гірше ніж в інших, що ти вмієш щось краще робити за інших (наприклад, писати вірші), чи ти гарніший зовні, чи молодший за когось, чи багатший. Ця радість будується на гордощах, це фальшиве підгрунтя (від диявола). Але є радість інша, вона починається з того що ти, нарешті, розумієш, що ти ніхто без Бога, стаєш перед Ним на коліна, змиряєшся і визнаєш, що без Нього ти не справишся і віддаєш своє життя в Його руки. Він усиновлює тебе і дає тобі Духа Святого: помічника, утішителя, того що наповнює серце радістю. Якщо ти після цього будеш шукати Господа все подальше життя, молитись Йому, просити, серце буде наповнене радістю (незважаючи на обставини), неодмінно! Благослови Вас Господь!
Михаил
2010-02-07 08:31:21
Привід радіти є! Радості немає!
Тому що все, що є, то тільки привід! Комментарий автора: А, знаєте, що, Михаил, давайте разом помолимось, щоб Господь наповнив Ваше серце радістю? Я буду молитись за Вас сьогодні в 23.00 за київським часом 07.02.10., щоб Ваше серце наповнилось радістю! Господь великий, він чує кожну молитву!
Елена
2010-02-07 08:50:31
Слава Господу нашему,что мы имеем эту радость в Нем,невзирая на окружающие нас обстоятельства,которые порой нас загоняют в тупик.Но с помощью Господа мы поднимае свой взор в небеса и все отходит на второй план и радость исполняет сердце"МЫ НЕ ОДНИ,БОГ С НАМИ".Спасибо за проповедь,сестра. Комментарий автора: Вы совершенно правы, брат! Спасибо за все нашему Господу, нашему Отцу, вся слава Ему!
Михаил
2010-02-07 18:36:01
сьогодні о 23.00 станеться чудо! тому що Ви! станеться радість! тому що Ви! у 23.00! після 23.00 - хай буде так як буде! ви - не винні! ви не винні навіть за те, що було до 23.00!
Господь створив цей день!
Радіймо,бо ми того варті!
хто не радіє - той не знає Бога!
хелпліюі я! Комментарий автора: Благослови Вас Господь!Він Вас дуже любить! Бог - це Любов!
Свобода. - Андрей Бичукин Мой сайт "Дом на Сионе", посвящённый теме личного человека общения с Богом www.godsvoice.ru
Исцеление слепорожденного - Галина Розвер Направляю всем, кто желает прозреть духовно.
Исцеление слепорожденного не является единичным случаем, но Господь творит это чудо изо дня в день на протяжении многих веков вплоть до настоящего времени.
