Твоє Серце вмістило жалі всього світу,
Всі скорботи людські, всі молитви й надії.
Твоє Серце в віночку рожевого квіту
На прекрасній іконі Святої Марії.
Богоматері Серце — то Серце Любові,
Що святиться в віках від народження ери.
Теє Серце стогнало і билося в горі,
І кололи те Серце і цвяхи, і терни
З розіп'ятого Тіла Єдиного Сина...
Воно билось, мов пташка, що впала з Небес.
Та воскресли в тім Серці і віра, і сила,
І любов, і надія, коли Син воскрес.
Богоматері Серце — то Серце Любові,
Добротою святиться і вбране квітками.
Подивлюсь на те Серце… і з Божої Волі
Бачу Серце моєї рідненької Мами.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою матусею у невеличкому містечку на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
Надія Кметюк (нар. 1961р.)- авторка двох поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “ Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М.Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
З дозволу авторки розміщую в Мережі її твори. (Сама Надія не вміє користуватися комп*ютером).
Якщо Ви захочете написати цій людині, підтримати її морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 645 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
