Для ТЕБЯ - христианская газета

Епізоди
Свидетельство

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Епізоди


Моє життя – це епізоди. Саме епізоди запам’ятовуються на завжди. Нюанси минаються, залишаються просто яскраві моменти.
Епізоди з Богом.
Епізод 1. Я малий і моя бабуся розповідає мені про Бога. Моя улюблена історія «Про золоту чашу», хоч та історія і зовсім не про чашу, а про ціле життя Йосипа і участь у ньому Всевишнього. Життя з епізодів – від його юнацтва до прем’єр міністра Єгипту.
- Це було моє перше пізнання Бога.
Епізод 2. Кілька разів був у недільній школі. Мені там не подобалось, але ходив заради компанії з сусідами Андрієм та Павлом. Епізод суховатий – пам’ятаю тільки велику дирку в носках «вчителя» і старе приміщення, яке орендували для цього мироприємства.
- Це було моє перше пізнання помісної церкви.
Епізод 3. Я почав ходити з мамою на зібрання. В мене з’явились друзі, про яких я думав що вони віруючі (і вони так думали), але вже тоді (навіть в дитинстві) в них та й в мене жив не Бог, а релігія. Наше життя, крім ходіння до дому молитви, і надзвичайно рідкісних, штучно-вимушених розмов про Бога, нічим не відрізнялось від інших «невіруючих». Ми спрагло чекали в кожному фільмі еротику, а тексти Писання з книги Пісень використовували в інтимних розмовах з «сестрами».
Зате ми ходили в білих штанах, гордо (між собою) називаючи себе «віруючими», а поза домом молитви ми були як всі інші «невіруючі». А «віруючими» ми ставали, часом, секунд на 10, коли когось треба було «облічити». Таке життя було принаймні в моїй компанії, хай її грець.
Мало не забув, частиною цього епізоду були гріховні походеньки до кінотеатру Мир на мультики, між недільною співанкою і вечірнім загально-церковним зібранням.
- Це урок дитинства про те, що не всі «віруючі» діти є віруючими. І не можна заспокоюватись і радіти тільки тому, що вони ходять в дім молитви.
Епізод 3. Моє покаяння. Це справжній і щирий крок, робота Духа Святого наді мною. Він мав би змінити напрямок мого життя на якісний і так само справжній. Але якби ж я жив на безлюдному острові, де б шукав Господа! Але я жив серед «віруючих» підлітків… Можна би було списати нашу формальність в християнстві на дитинство, але ж в нас були наставники. Не хочу нічого погано сказати про них, але їх більше цікавила проблєма дошлюбних поцілунків між підлітками братами і підлітками сестрами, ніж наше дитяче особисте пізнання Творця. І я добре помню відверті бесіди окремо з хлопцями і окремо з дівчатами «про це». І ще помню наші хитрі винаходи в області електроніки, з ціллю бути в курсі справи цього «про це», що говорилось за закритими дверима дівчатам.
А ось що нам говорили про шукання Господа, помню надзвичайно смутно… Але взагалі про Бога говорилось, щось типу: - «Ми маємо бути світлом для світу, бо Бог все бачить».
- Це урок про те, що своїх дітей потрібно вчити шукати живого Бога, бо запам’ятовуються ЕПІЗОДИ!
Епізод 4. Моє хрещення. Чиста формальність, але добре що це тоді відбулось, бо тільки з почуття обов’язку перед помісною церквою я залишався її членом впродовж багатьох років.
І на «екзамені» перед хрещенням, мені поставили кілька питань типу: - «Ти до весілля цілуватися будеш?» Я відповів тверде «НІ», бо в іншому випадку, хто зна, може б і не прийняли в члени церкви. Спитали ще, що таке віра. Я також був готовий до відповіді і протараторив напам’ять Євреям 11:1, практично не розуміючи суті того тексту, та цього було достатньо для успішної здачі іспиту. Заключенням було – «приймаємо». Всі дорослі спокійно виконали свій обов’язок, а я був радий що виявився не гіршим від інших – пройшов.
- Це продовження попереднього уроку.
Епізод 5. Моє навчання в біблійному коледжі на факультеті християнської освіти, тоді він називався якось по іншому. Там мене вчили віковій психології дітей. А ще викладач О. навчив мене, що Бог в наш час не зцілює і ніяких чудес не творить. Я це запам’ятав дуже добре, навіть засвоїв матеріал. Слава Господу, що я позбувся цієї дурні з моїх мозгів через років 15 мого нікчемного життя.
- Це болісні спогади мого академічного навчання «істині».
Епізод 6. Коротка особиста розмова з одним думаючим братом, котрий поставив мені кілька простесеньких питань про моє практичне християнство, а я псіханув, бо не знав що йому треба сказати. Мене не навчили думати. Мене навчили правильно відповідати. Та ця розмова таки залишилася в моїй пам’яті як епізод, і мабуть саме вона стала поштовхом до подальшого думання.
- Потім Руслан став мені істинним наставником і другом, і до цих пір ним і залишається. Слава Богу, що такі люди вижили.
Епізод 7. Між тим, що було описано ще була довга хвороба мого батька, старі, перешиті сто разів туфлі і мрії про дві пари кросівок. Але тут спогади є й приємні – помісна церква реально допомагала нашій сім’ї матеріально. Але то краще знати моїй мамі, бо мене воно стосувалось менше.
- …
Епізод 8. Мій вступ до універу і подальше перебування в Чернівцях. Найцінніше, що відбулось тими роками – це один з таборів під час літніх канікул, де громадянин Молдови, який став мені потім другом і братом, промив мені мізги щодо мого номінального християнства. Після того Бог почав мені, мабуть вперше після покаяння, відкриватись. Тоді я пам’ятаю життя «на крилах» з Богом! Перше практичне, живе пізнання Ісуса.
Також в цьому епізоді мої кльові друзі: Павло, Стас, Ігор і Мар’яна, зі своїми надзвичайними історіями і шляхом до правди. Завдяки їм, я усвідомив справжню причину свого перебування в Чернівцях впродовж 5 років. Для них мене використовував Бог. І ті роки пройшли не дарма. Слава Господу!
- Шляхи Господні непередбачувані!
Епізод 9. Моє одруження і початок сімейного життя. Цей епізод продовжується і дай Бог щоб продовжувався ще дуже довго для слави Господа!
- Багатенно моментів і уроків пережито, в котрих я бачу провидіння Боже, Його досконалу волю і турботливу руку. Моя сім’я – це найкраще, що зі мною сталось у житті.
- В цьому епізоді і наступні епізоди.
Епізод 10. Тут писати стає дедалі складніше, бо ще не всі висновки зроблено.
Бог дає для нашої сім’ї бізнес – ми стали прикрашати сабантуї різного роду. Потім магазин з одягом.
Потім я стаю «господарем» свого життя. Беру владу у свої руки, відбираючи її у Бога. Це супроводжується слізьми, скандалами і хворобами. Добре помню семінари про «фінансову незалежність», завдяки яким я ставав незалежним від Бога.
Та по при це я мав служіння. І жив для Бога без Бога.
- Урок про обережність при виборі життєвої дороги. Справа не в грошах, а у виборі собі бога.
Епізод 11. В нашому житті з’являється Юра. Його поява і рідка присутність у нашій сім’ї мене дратує, бо він був праведним на моєму фоні.
Але його молитва і участь у моєму житті повертає мене на шлях до Бога.
- Ніколи, нічого випадково в житті не відбувається.
Епізод 12. Повний фінансовий крах.
- Урок про мою цінність для Господа. Бог – Ревнитель!
Епізод 13. Моє щиросердечне навернення до живого Бога! Пізнання Його і шукання Його!
Я поза мертвою релігією, а вона – зараза, скрізь. Розчарування в людях і авторитетах. По великому рахунку, серед людей правда дуже відносна. Абсолютна правда тільки в Бозі!
І всім серцем прагну знати мого Господа і волю Його, щоб її виконати. Це супроводжується духовним зціленням моєї сім’ї, а також мого близького оточення – моїх друзів!
Це триває!!!
- Урок про Любов.

Епізодів у моєму житті, звичайно ж більше, а в них добрих і інших людей. І практично з кожним з них пов'язаний конкретний епізод. За когось я глибоко вдячний Богу, когось я просто згадую, бо він був.
Так би прожити, щоб ті хто мусить жити зі мною, могли колись подякувати Бога, згадуючи мене в своїх епізодах.
А ця історія «про епізоди» написалась, бо епізоди запам’ятовуються на завжди. Нюанси минаються, залишаються просто яскраві моменти.
Комментарий автора:
З повагою, Володимир Швець.

Об авторе все произведения автора >>>

Владимир Швец, Дунаевцы, Украина

 
Прочитано 3804 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Свидетельство обратите внимание

Посылаю вас, как овец среди волков (Мтф.10:16) - Вячеслав Радион

Колыбельная для сознания... - Лев Неф

Как мы губернатора выбирали... - Татьяна Осокина

>>> Все произведения раздела Свидетельство >>>

Крик души :
Крик души - Максим Зверев

Поэзия :
Какой ты след после себя оставишь? - ОЛЬГА МИСЕВИЧ

Проза :
Запізнився - Мучинский Николай

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Свидетельство
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100