Господь постукав в мої двері тихо,
Його в вікно побачила здаля.
Прийшов забрати смуток мій і лихо,
Стояв, чекаючи, а чи відкрию я?
А моє серце, немов птах забилось,
Я так чекала, щоб Ісус прийшов
І на душі так радісно зробилось,
Бо Він мене для вічності знайшов!
Знайшов забруднену гріховністю й далеку
Від святості і вічного життя,
Летів до мене, наче той лелека,
Щоб витягти з страшного забуття.
Якби не Він, не знаю, що робила б,
Якби не Він, не знаю де б була,
Без Нього ту стежинку б загубила,
Яка святих до вічності вела.
Як добре, що Господь постукав
У моє серце й оселився в нім,
Він дав мені Свою святу науку,
Й веде за руку у небесний дім.
Йому я вдячна за усе, що маю:
За милості, щедроти в кожним дні.
З Ісусом всі негоди подолаю,
Бо Він надію й віру дав мені.
Спасибі, мій Ісусе за спасіння,
За дар святого й вічного життя.
Спасибі за чудесне воскресіння,
Твоє прекрасне й світле майбуття.
|
