Я сказала своєму сину,
-Ти не любиш зовсім мене.
На щоках заіскрились сльозини,
-Ні матусю, не правда це.
Строго глянула я у очі,
і спитала мале дитя,
-Що за дивна любов у тебе,
ти, не робиш,як кажу я,
слів моїх ніколи не чуєш,
робиш завжди ,як хочеш ти...
Зупинилася я на півслові,
хтось на мене дививсь з висоти,
Тільки голову повернула,
зрозуміла одразу я,
то дивився Ісус з ікони,
І питав,як своє дитя,
-Чом не любиш мене,дитино?
-Мій Ісусе,я люблю Тебе!?
-Якщо любиш,чому не чиниш,
як тобі заповідував Я,
робиш так,як сама бажаєш,
і не слухаєш Слова мого,
ти непослухом ображаєш,
Бога люблячого свого.
Пам"ятай,щоб когось навчити,
як життя необхідно прожити,
мусиш прикладом показати,
як потрібно Бога любити.11/23/12.
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 2048 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
