Співай, душе, співай
І Бога прославляй.
Сердечною хвалою
Про чуда сповіщай.
Співай, хай чують люди,
Хай знає вся земля,
Що Він живий, Він всюди,
Довкола глянь - краса!
Співай, хай знають люди,
Відкриють хай свій слух,
І оживляться всюди,
Бадьорим стане дух.
Співай для тих, хто зрячий
Й для тих, хто втратив зір,
Щоб кожен з них, й незрячий,
Хвалить Христа схотів.
Співай, що синє небо -
Звела Його рука,
Тож дякувати треба,
Дивись, яка краса!
Блакитні, світлі далі -
Вітчизна там моя.
Допоки що незнанні
Вгорі там чудеса.
Коли прийдеш у небо,
Зустрінеш там Христа,
А поки живеш долі,
Хвали свого Творця.
Милують око квіти -
Їх барви кольорів,
Немов маленькі діти -
Це Бог їх так створив.
У польоті пташинім
І смуток й радість є,
Летять у небі синім,
Куди їх шлях іде?
Цвірінькання, дзюрчання -
Мелодії дзвінкі,
Пташинії співання -
Хто вклав в них звуки ті?
А вітер, що колише
Шовковий килим з трав,
Так ніжно й грізно "дише",
Хто б його направляв?
Чудес не зрахувати -
Довкола чудеса!
Дай, Боже, пам'ятати -
Тобі уся хвала.
Тобі належить слава,
Достоєн Ти її,
Бо Ти живеш навіки
На небі й на землі.
Зроби відкриті очі
У кожного з людей,
Щоб не неслися гордо,
Дай простоти дітей.
Навчи в любові жити,
Прощати так, як Ти,
Щоб в серці сотворити
Ти зміг би храм Собі.
|
