Для ТЕБЯ - христианская газета

відгук
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

відгук


Останнім часом я зіткнувся з тим, що мене звинувачують у певному песимізмі, якихось самогубних думках та депресії. Що ж мене всього мені хтілося б спростовувати ці речі; я справді знаходжуся десь у скрутному становищі. Усі мої мрії в якійсь мірі останнього часу піддалися великій зміні, я би навіть атаці. Те, на що я сподівався, мене підвело. Але усе одно я хтів би захистити себе, сказати свою думку.

Може для письменників, я з таким зіткнувся, є можливість і вони часто нею користаються для щоб змінити свій розум та душу від того, що їх мучить, роздирає та заважає їм жити. Вони це виписують і їм стає легше. Може я так само користаюся цією можливістю. У мене безліч думок, які нуртують у мене в голові, і коли я пишу, то мені стає легше. Це безперечно. Тоді постає питання: як я чиню щодо своїх читачів, чи не являюся я для них певних згіршенням. Мені стає легше, а вони прочитавши можу спасти в той стан, з якого я намагався вийти.

Я міг би зіслатися на те, що це воля кожного читати чи не читати те, що я пишу. Але слово як то кажуть має велику силу. Оце останнім часом передивився свої записи, то мене читають. Може не багато, але хтось усе одно це читає. То що я говорю своїм читачам, чого я їх вчу? Чи не треба мені просто писати в стіл? Щоб це ніхто не читав.

Але я памятаю це відчуття в дитинстві, коли ти залишаєшся сам зі своїми думками. Ти живеш у своєму власному світі, пишеш, а потім це викидаєш. Життя проходить, а ти нічого не отримуєш. Так, ти змінюєшся. Ось перечитаєш те, що писав раніше: бачиш певний поступ, як ти позбавляєшся колишніх мрій, переборюєш спокуси і наближаєшся до смерті. Усе одно краще писати для когось. Так, я знаю це нічого не змінює. Люди почитають і забудуть. Сумніваюся, що хтось бере це до серця чи воно змінює його життя. Та я і не мав такого на меті, коли писав. Я просто бачу у самому слові написаному, коли я виражаю те, що думаю — зв'язок з іншими.

Саме це цінне для мене. Коли ти пишеш, навіть найгірші речі, то почуваєш себе не сам. Тому я і не збираюся припиняти писати. Ну може, коли вже руки перестануть працювати, тоді я не зможу цього робити фізично. Але чому ж тобі я дозволяю писати собі таке страшне, тяжке, десь невиносиме?

Я це добре розумію. Я розумію те, що пишу важке. А чому я це пишу? Та тому що я вірю. Тільки віра моя не у якихось загальних висновках чи речах. Віра десь у протиріччі. Так, як у Святому Письмі “Авраам проти надії понадіявся”. Віра для мене не тоді, коли все добре. Навпаки справжня віра для мене, коли все погано.

Тому у моїх словах є певна погана нотка. У моїх словах можна відчути життя не вартує того, щоб жити. Усе здається марним та непотрібним. І десь вона так насправді є. Я не можу скривати те, що якщо добре написати про страшне, то воно ніби стає справжнім, дійсним. Якщо змальовувати щось добре та гарне, то це спонукає нас до того, щоб жити, вірити, сподіватися. І навпаки, коли я пишу тяжке, то це вже, розуміння цього починає тиснути на мене.

Може тому так багато людей воліє не думати про погане. Жити так, наче не існує смерті, хвороб. Не дивитися на невиліковнохворих, закривати очі на тих, хто страждає. Як тепер кажуть не впускати негатив у своє життя. Жити лише позитивом. Бути лише у доброму настрої. Так починається суспільство споживання: ми лише робимо і прагнемо того, що добре і відкидаємо те, що погане і для нас непридатне. Ми не живемо у правді. Не приймаємо дійсність такою, як вона є. Ми не живемо у реальності. Ми закриваємося стінами від цього світу, у якому існує зло і несправедливість. Ми намагаємося жити якоюсь обмеженою реальністю. А коли наше життя стає нестерпним, то усе закінчується.

Я ж волію жити у реальному світі. Там де існують біль і страждання. Де безліч людей щодня закінчують самогубством життя. Де тебе кидають і зраджують найкращі друзі. Де усі є навколо егоїстами і думають лише про себе. Таким є наше життя. Я не хочу закривати на нього очі і жити в ілюзіях.

Я знаю це важко. Десь це навіть не можливо. Не дарма наприклад Гаутама не зміг винести цього взору на страждання у цьому світі і вирішив усього зректися, вбивши у собі усі бажання. Але я вірю, що лише правда наближає нас до Бога, хоч яка би вона не була і нам неприємна та неможлива.

Тому для мене погляд на цей світ, спотворений гріхом є пошуком Бога.

Той, хто цього не розуміє може не читати мої статті. Він нічого не зрозуміє. Хто шукає легкого та гарного життя, якогось позитиву має шукати чогось іншого. Я намагаюся писати правду. Хоч яка вона є. А вона є двояка. Наприклад, ти любиш жінку і це гарне та світле почуття, яке будить тебе щоранку. А вона тебе не любить. І ці почуття стають стражданнями. І саме у цій правді я намагаюся знайти Бога.

Я не вірю в те, що Бог десь є далеко. Що Він там, літає понад хмарами та чекає нас на Небі. Ні, я вірю, що Він тут з нами, де ми страждаємо, де нам погано. От тільки питання є: де Він? Де Той, Хто мене любить? Де Він, коли мені так погано? Саме це я і намагаюся вловити. Жити у цьому світі, зберігаючи віру та надію.

Тому, я сподіваюся, що мої писання колись таки комусь допоможуть витривати у цьому світі, коли важко і нестерпно жити. То я буду дуже задоволений і мені цього вистачить.

Об авторе все произведения автора >>>

Стасік Степанчук Стасік Степанчук, Черкаси Україна
інвалід ІІ групи
e-mail автора: czekajuczij@gmail.com
сайт автора: Андрій Надіїн

 
Прочитано 1128 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Публицистика обратите внимание

Краткий очерк отношений РПЦ и РПЦЗ - Владимир Кабаков

Обретай спасение сейчас - гоменюк михаил

Книга пророка Ионы - Юрий Воронин

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Проповеди :
Научитесь плавать! - Железов Артём
"Северный ветер родил викингов" Финская народная поговорка.

Поэзия :
Осень - Лариса Зуйкова

Поэзия :
Провидение - Игорь Фокин

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100