Для ТЕБЯ - христианская газета

Марія Магдалина
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Марія Магдалина


У Євангелії від Йоана ми зустрічаємося з цікавою деталлю у розповіді про зустріч Воскреслого Ісуса з жінкою, Марією Магдалиною. А саме — що Він не дозволив їй доторкнутися до Нього.
Часто любов людська набирає виміру почуттєвості. Так хочеться сильно пригорнути, обійняти, притулити до себе. І десь ми всі цього боїмося. Я знав багатьох жінок, які бояться чуттєвості. Бо їх зранили, використали. І вони цього більше не хочуть, намагаються уникнути цього. Говорять що вони потребують Ангелів, для того, щоб любили їх.
Але це насправді велика неправда. Бо ми є лише людьми. І в нашій природі потреба тілесних доторків та чуттєвої любові.
Чого ж тоді Христос не дозволяє Магдалині торкатися Його? Бо наша чуттєвість вимагає очищення.
Мене дуже сильно дратувала така постава деяких людей Церкви, які з опаскою дивилися на зустріч чоловіка і дівчини, якщо це особливо був священик. У традиційному розумінні священик має бути таким собі Ангелом. Ні з ким не спілкуватися і лише молитися. Ходити увесь час у рясі і бути далеким від людей. Займається з молоддю — погано. Спілкується з людьми похилого віку — недобре. Ні з ким не розмовляє — теж недобре. У цьому виражається наша природа, яка є часто противоречива і під наслідками гріха і зранень.
Я ж сам часто хтів заперечувати свою тілесність і статевість. Я не розумів, що Він вимагає від мене зусиль для того, щоб контролювати своє тіло і свої почуття. Сподіваючись на Його благодать і відмовляючись щось самому робити, Він дозволяв мої падіння для того, щоб я не дивився лише на себе, щоб навіть у гріху і своїй слабкості шукав Його.
Так само ми потребуємо ліку відлучення для того, щоб самим зростати у любові. Ми потребуємо вимагати цього від себе самого. Інакше нам ніколи не дійти до Любові, до Бога. Так Бог хоче, щоб ми любили, бо знаємо що в цьому правдиве щастя. Але Він не примушує нас до цього. Лише інколи залишає нас самих на самоті для того, щоб ми почали любити.
Не знаю ким би я був якби не пішов від неї. Так в мені зовсім не зникла ані моя хвороба, ані моє прагнення бути з нею. Але через те, що я пішов від неї, я опинився у пустоті, яку я мав чимось заповнювати. Таким чином я звернувся до Нього, пішов до інших людей. Пустка штовхає нас до Любові. Або ти залишишся сам і помреш у своєму невдоволеному егоїзмові, або почнеш любити і станеш ближчим до Нього та наповниш свою душу цією любов’ю.
Тому мені здається, що Бог не дозволив Марії Магдилині торкатися Його. А навпаки послав її до Апостолів. Ніби хтів засвідчити, що тепер замість Нього є тут Церква і священики. Тепер маємо слухатися їх, тепер вони замість Христа. А це часто нас не влаштовує. Я не хочу ходити до Церкви, де є лише слабкі немічні люди і Христос у Таїнствах. Ми хочемо більшої повноти. Починаємо шукати якогось особливого знання. Або взагалі відкидаємо вчення Церкви і починаємо шукати задоволення у гріхах та чуттєвості. Усі знаємо чим це закінчується.
Що ж робила Магдалина після того, як Христос її відіслав? Є одна легенда про те, що Марія дійшла до самого імператора проповідуючи Воскресіння Христа. Знаємо, що це неправда. Яка була роль жінки у першій Церкві? Церква не знає великих проповідниць, як у нашій сучасності. Апостол Павло дуже чітко забороняє жінці навчати. Я не буду заперечувати, що це є тепер проблемою. Хоча може це завжди було проблемою. Тепер жінка стала інтелектуально дуже розумною. Жінки тепер можуть бути набагато освічені за чоловіків, які нічого не роблять лише п’ють і працюють. Тепер їй не задоволяє лише глядіти дітей чи опіковувати хворими. Вона хоче керувати і вчити, давати поради та пояснювати путь Господню. Але внутрішнє то не змінилося! І тепер жінка є лише тоді щасливою, коли її люблять. І цим має бути чоловік.
Я не говорю про те, що ми не вміємо любити. Не про те, що чоловіча любов спроможна наповнити жінку. Я питаю про те, як вести жінку до Христа. Бо саме таку місію має кожний священик і кожний чоловік, як священик у своїй родині. Як саме це робити? І тут я не можу обійти позицію Христа: треба в певній мірі відлучити жінку, намагатися відірвати її від її ж чуттєвості. Вона буде тягнути тебе до цією чуттєвості, однак ти маєш не стільки панувати над жінкою, скільки над своєю власною слабкістю. Бо гріх пошкодив теж чоловіка. Замість того, щоб вести її до Нього, він прив’язує її до себе. В цьому і прокляття жінки: буде тебе тягнути до свого чоловіка. Жінка була створена вільна у Любові, однак гріх пошкодив.
Знаємо однак, що у Христі Бог пролляв Свою благодать там, де панував гріх. Отже залишаючись слабким чоловік усе одно має вести жінку до Нього. І це не можливо, якщо чоловік не розуміємо своєї власної слабкості, якщо він не панує за благодаттю над своїм тілом. Тому справді необхідні зусилля. Не лише постійне вдивляння в Бога, інакше б ми мали закритися усі в монастирях і не можливе було б душпастирство, але і докладати зусиль для того, щоб любити без цих наслідків гріха, без цієї пошкоденної тілесності.
Знаємо з історії Церкви про чудові приклади справжньої духовної дружби між чоловіком та жінкою, єпископами і дияконисами. Але хочу зазначити, що в цій дружбі чоловік завжди був тим хто вів жінку до Христа, не прив’язував її надто до себе. Викривленням цього є тоді, коли жінка починає керувати чоловіком і нав’язувати йому свою волю. У сім’ї це називається підкаблучництвом. Чи може бути таке у дружбі, тим більше духовній?
Мені здається, що жінка забуває що вона є немічна і саме в цьому є її доля, її щастя. Щоб її любили. Вона забуває про те, що коли вона починає керувати, то вона намагається замінити і свою природу, і свою долю.
А як тоді бути з “духовним материнством”? Чи не може бути жінка керівницею для священиків чи монахів? І я хочу написати свою думку, що не може. І справа навіть не в тому, що жінка не вміє так чуйно любити. Я буду тут навіть писати такі речі, які певно багато кому не сподобаються. Чоловік в силу своєї слабкості, потребує жінки для того, щоб мати втіху у цьому житті. Мудра жінка може не дозволити себе використати. Але при цьому ще й керувати і вести його кудись?! Вона на це просто не спроможна! Бути духовною порадницею для священика? Не смішіть мене! Жінку тягне до чоловіка — це її природа, ще й пошкоджена гріхом. А тут вона буде ще й вести його?! Скоріше за все це приведе до того, що жінка буде використовувати його.
Тут я буду говорити про те, що покликання будується на природі. Не може Бог дати таке покликання яке б суперечило природі.
(І мені в силу свого бунтарства хочеться написати: Ні, Бог все може! Значить може дати таке покликання і жінці. Хіба в житті нема досить прикладів, як жінка опікає дітей і хворих? Хіба я сам не отримав підтримку і допомогу у Наді?!
Але ні, я мушу визнати правду. Жінка не може цього. Не може бути жінка єпископом і священиком. І справа навіть не в тому, що Христос такого не вчинив. Справа в природі. Якщо ми йдемо проти природи, то десь і йде проти Бога. Тому усі ці гомосексуалізми, пліткування та “жіночі” священства є огидні.
Життя показує, що таке спілкування з жінкою приводить до нецікавих висновків та подій. Я можу привести безліч прикладів цього. Хіба я сам не став священиком через жінку? Хіба я сам тепер не є прив’язаний своїми почуттями до неї? Чого ж я тепер не є вільним? Чи не тому, що люблю її?
Ось і виходить, що не може цього бути.)
Однак Матір потрібна дитині. Бо без Матері дитина не може стати чоловіком. Так що Бог не просто помилився коли створив жінку, Він створив щось прекрасне. І лише гріх пошкодив цей чудовий Божий задум. Так, що в певний момент чоловік має покинути свою матір і стати самостійним дорослим. Без цього розлучення, він не зможе взяти іншу жінку і стати батьком. А жінка в силу своєї слабкості може не відпускати чоловіка, чи ще дитину. прив’язати їх до себе і жити лише ними.
Так чудовий Божий дар може стати перепоною для виконання Божої Волі. Так і чудова мати Йоана Золотоустого, Анфуса, не відпускала його. Так знаємо, що тим, які Божі все співдіє на добре. Ось тому і навіть така надмірна жіноча любов може стати причиною для ще більшої любові. І той син, якій слухає свою матір, може отримати величні заслуги.
Я зараз не говорю про тих, які маючи жінку і дітей, живуть з матір’ю і не можуть від неї відірватися.
Тому я не хочу заглиблюватися в цю тему, а хочу повернутися до того, про що писав раніше. Як вести жінку? Як бути справжнім священиком і чоловіком? Як бути вірним Божому покликанню? Лише будучи з Богом. Без молитви це неможливо! Без Божої благодаті нереальне! Ось тому і цей феміністичний світ, наповнений сексом і насолодами, не має щастя — бо Бог є лише Джерелом.
І навіть самотня, без чоловіка, може знайти цю опору, аби вона лише мала віру і надію на Нього. А все інше не має такого значення. У Христі навіть самотність вже не є вироком. Бо ми всі маємо доступ до благодаті. Так що і самотня матір може виконати свою місію: виховати дітей як справжніх чоловіків.
Тому йти, Магдалино! Нема чого тобі затримувати і Христа і саму себе. Йти до учнів! Йти до тих, хто потребує тебе. Світ потребує любові. І хто Її має нести як жінка, яка зустрілась з Самою Любов’ю?!

Об авторе все произведения автора >>>

Стасік Степанчук Стасік Степанчук, Черкаси Україна
інвалід ІІ групи
e-mail автора: czekajuczij@gmail.com
сайт автора: Андрій Надіїн

 
Прочитано 897 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Публицистика обратите внимание

1.9. Буквальная неделя - Елена Гармон

Сонет - Юрий Куликовский

Цитаты с комментариями 17-20 - Владимир Кодебский

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Поэзия :
Чёрно-белые фоточки... - Алла Войцеховская

Поэзия :
Они - Андрей Блинов

Поэзия :
Давайте поливать страну молитвой - Надежда Горбатюк
"И продолжал Господь говорить ко мне и сказал еще: за то, что этот народ пренебрегает водами Силоама, текущими тихо, и восхищается Рецином и сыном Ремалииным, наведет на него Господь воды реки бурные и большие — царя Ассирийского со всею славою его; и поднимется она во всех протоках своих и выступит из всех берегов своих;" кн.Исаии гл. 8 ст.5,6,7

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100