Лежав поранений,побитий,
Піднятись сили вже не мав.
Не думав він,що й буде жити,
Лежав і просто помирав.
Тут незабаром,випадково,
Священик мимо поспішав.
Поглянув він на ледь-живого,
Та допомоги не подав.
Не можу я мене чекають,
Та й чистий одяг забрудню,
До синагоги поспішаю,
Хай інший поміч дасть йому.
За ним у слід по скорім часі,
Левит до синагоги йшов.
Та в допомозі бідоласі,
Часу також він не знайшов.
Аж ось о півдні тим же шляхом,
Верхом на ослику своїм,
Із міста не поспішним шагом,
Вертавсь простий самарянин.
Не був учителем законів,
Про них він мабуть і не знав.
Не научавсь пісень духовних,
Він просто,добре серце мав.
"О,хтось лежить,і що тут сталось,
З людини хто так познущавсь."
Мерщій він ослика направив,
І справно клопотатись став.,
Вином обмив від крові рани,
Оливою на них полив.
Хустину зняв перев'язав їх,
Ослу на спину положив.
І хоч від спеки він втомився,
Бо не малу пройшов вже путь.
Та все ж таки не полінився,
У місто знову повернуть.
Відвіз в гостинницю слабого,
Господарю до рук вручив.
І піклуватися про нього,
За певну плату попросив.
Я незабаром повернуся,
Як більші втрати понесеш,
З тобою,друже, розплачуся,
Винагорода жде тебе.
...Пройшли роки,пройшли століття.
Іде своїм все чередом.
Але і нині на узбіччях,
Побиті,зранені гріхом.
Ми спішимо,життя вирує.
У нас сьогодні не осли.
Автомобілями керуєм,
Ревуть,гуркочуть двигуни.
І часом ми не помічаєм,
За швидкістю і марнотою дня,
Тих,хто на поміч так чекає,
Сказать їм треба про Христа!
Про Милість ту,що Бог у Сині,
На грішну землю нам послав.
Він грішників спасає й нині,
Про те,як на хресті страждав.
Та є ще ті,що з добрим серцем,
Біди чужої не пройдуть.
Підводять і в Христову Церкву,
У Дім гостинний приведуть.
А тут для всіх є,друзі,праця,
Прийнять з любов'ю у сім'ю.
Бо ж за усіх нас Кров лилася,
І всім Господь сказав:"Люблю!"
Згадаймо,адже й нас багато,
Рукою Господа в свій час,
Від смерті до життя піднято,
І на спасіння даний шанс.
О,Боже наш,Ти наш Владико!
Дай всім нам добрії серця,
Щоб не пройти нікого мимо,
Любить любовію Христа!
Бо незабаром,дуже скоро,
Господь за Церквою прийде.
Велика буде нагорода,
Хто любить ближніх,як себе!
|
