Чи мав Ісус колекцію парфумів,
Чи різні креми мій Спаситель мав?
Чи думав Бог про те, щоб серед учнів
Чудовий запах одягу витав?
Чи мав на вибір гелі і шампуні,
І кольорові кремові мила?
Про їх чи дбав, чи бувши у задумі
Й молитві не про тіло, а серця?
Чи думав Бог про стильну, модну стрижку,
Щоб йшла, як кажуть зараз, до лиця?
Чи кликав Він до розуму й доріжку
Туди топтав, щоби спаслась душа!?
Бог взагалі про тіло турбувався?
Він — приклад, знаю, чистого життя!
О, скільки раз перед Отцем смирявся
Заради твого й мого майбуття.
... Я не кажу, що це не гоже,
Як тіло чисте і хороше.
Та скільки часу для душі
Ми приділяєм в кожнім дні?
Про вічне чи земне більш дбаєм,
Красою неба чи сіяєм?
Чи бачать люди в нас Христа,
Бо чиним ми Його діла?
Чи своє тіло виставляєм,
Парфумим, кремим і лакуєм,
Щоб люди нами милувались,
У зовнішню красу вдивлялись?
Не будьмо людям спотиканням,
Чудовим станьмо поєднанням
Краси дочасної й небес.
Будь носієм Божих чудес!
Бог дивні запахи створив,
Щоб, друже, ти щасливо жив.
Щоб аромати піль вдихав,
Й Творця усього прославляв.
Хай Бог в житті нам допоможе,
І мудрість дасть, яка нас зможе
Від злого в світі зберегти,
І чистість серця пронести.
|
