О, Господи, любов Твоя предвічна
І милості також нема границь.
Мій Пастирю, душа я знаю вічна.
Ти спас її з посеред тисяч лиць.
Вона була засмучена, тривожна,
У пошуках правдивого буття.
Промовив Ти: тепер не переможна,
Я — твій Спаситель, Я — твоє Життя.
О, алілуя, Господи, осанна!
Знайшов мене поміж мільйонів лиць.
Коли жила я у ворожім стані,
Й в ярмі упала... Ти схилився ниць!
О, Господи, о Господи, навіщо
Така брудна пречистому Царю? —
Спасаю всіх утомлених покищо,
Бо Я — Любов, любов’ю Я живу.
Він радість дав, Він дав душі надію!
Прощення, мир, гармонію Свою.
Поклав у серце чисту, світлу мрію.
На зустріч з Ним надією живу.
Мене брудну прийняв і тебе прийме,
Простить, очистить, дасть нове ім’я.
Дозволь Христу, Він у життя ввійде,
Спасе, пригорне душу і твою.
|
