Для ТЕБЯ - христианская газета

Дачна пригода.
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Дачна пригода.




Дніпра пологий берег пляжний;
Ділянки дач злилися з лісом;
Не чути траси гул протяжний,-
П'янкий контакт природи з містом;

Квітучий край садів пахучих
До себе вабить та чарує,
Весь рід комах та бджіл співучих
Гуде й так старанно працює;

Уроки співу викладає
«Професор» соловей в лісочку
Та ястріб в небі все кружляє,
З курчатами примітив квочку;

Обіднє сонце пригріває;
Давно всі дачники в роботі;
Йде кум під «мухою» й співає,
Танцює вальс цигарка в роті;

Кричить насмішливо здалеку:
“Привіт тобі й «солодким мухам»!
Ти що копаєш там у спеку?
Не бомбосховище старухам?

Я тут припас на нас спиртного
Й до тебе вечірком загляну,
Ти приготуй чогось смачного,
Бо я спішу до свого «стану».”

Не встиг промовити я й слова,
Що тут на ніч не зостаюся,
Вже спів згасав,що чорноброва
Душі спокусниця Маруся.

Брав сміх від того порівняння,
Що бджоли- це «солодкі мухи»,
Змягчивши біль мого страждання,
Що наробив ведмідь розрухи;

Рибалки бачили під вечір,
Як вулик він приніс на річку,
Втопив його по самі плечі,
А потім,розломив ,як свічку.

Із рам поїв медові соти,
А як закінчив в ліс подався;
Не лиш мені завдав хлопоти…
І звідки він на горе взявся?

Чи з цирку втік,чи від циганів?
Спіймать чи вбити неможливо;
Яких не ставили капканів,
А він обходить їх щасливо.

Можливо яму цю під погріб
Гарненько так замаскувати?
В мисливців є такий же спосіб
Ведмедя-лихача спіймати!?

З синами в балку землю вивіз;
Гіллям й брезентом все прикрили,
Травою притрусили вид весь
Й на вулик,в миску,мед налили.

Одна дорога взяти вулик,-
Ступати тільки через яму!
Що має кум зайти,-забули,
Вернулись в місто з дачі прямо.

В неділю вранці кум заходить
До нас у гості,на квартиру,
Увесь блідий,очима водить,
Лишився з страху зовсім миру;

Та й розповів таку пригоду:
“Як тільки почало смеркати,
Горілку взяв й газову воду,
Прийшов до вас й почав гукати;

За вуликами щось буркочеш,
Подумав я,що ти напився,
Упав під тин та встати хочеш,
То й я побіг,не подивився,

Що перед вуликами яма
Й той буркіт звідти роздавався,
Так я влетів з розгону прямо
Й на чомусь м'ягкому катався.

Як зареве та з себе скинув;
Від жаху я в куток забився;
Ведмідь злякався й за хвилину
Щось засмерділо й він смирився,

Від «хмелю» й сліду не лишилось;
Тряслось моє безсиле тіло,
Та крепко в туалет схотілось
І в роті звучно цокотіло.

Обоє злякано тремтіли…
Ведмідь скоріш прийшов до тями,
Пошкрябся вверх,грудки летіли,
Коли дістав верхівку ями.

Даремний труд.Ведмідь втомився,
А я сидів в калач зігнутий,
Він так уважно подивився..,
Що тут робить,не міг збагнути,

А потім,різко розігнався,
Об мої плечі відштовхнувся…
На мене грунт весь осипався,
Я й з переляку матюкнувся,

Та радий був,що ще живенький,
Не розірвав ведмідь зі злості.
Чув зверху гуркіт не маленький
Як ніби трощать комусь кості,

А потім суне хтось жердину
Та прямо в груди направляє,
Ще й ніби схожий на людину,
Так нею справно управляє.

В мій розум до цих пір не входить;
Ведмідь жердину простягає,
Ричить й настирно слідом ходить,
Берись за неї,вимагає.

Щоб не пробив від злості груди,
Схватився я й наверх він витяг.
Та не глузуйте з мене,люди!
Сліди там є і в ямі віття,

Я з мосту бачив,як до річки
Ведмідь ніс вулик перед себе,
А я летів до електрички…
І реготати тут не треба.”
--------------------------
Провірить кума ми рішились,
Та виявилось,що все-правда.
Сліди ведмедя скрізь лишились,
Розбиті вулики й ограда,

Знайшлися люди-очевидці,
«Михайла»з вуликом зустріли,
Ще довго діти й молодиці
Про це зі страхом говорили.

З тих пір «Топтигін» десь подався
І більш його не зустрічали.
А кум не радий,що признався,
Бо діти вслід «Ведмідь» кричали.
----------------------------
Цей факт на висновок наводить,
Що в скрутний час і звір - людина,
А чоловік в тупік заходить
І часто робиться «звірина».

Лиш в спілці з Богом ми добрієм;
Любов проявим й до звірини,
Без Бога від злоби звірієм
І губим якості ЛЮДИНИ!

Березень 2007р.
Комментарий автора:
Цю історію я почув від Миколи Котякова.

Об авторе все произведения автора >>>

Вячеслав Радион Вячеслав Радион, Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить...
e-mail автора: radvyach@yahoo.com

 
Прочитано 3820 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
виталий 2007-03-21 04:11:28
....А время то иде!...
 
Natasha 2007-03-31 01:26:21
Great!
 
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Божок - Андрей Блинов

Господа слова - Леонид Олюнин

Как много боли у людей. - Галина Мерзлякова

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Поэзия :
Святая Ангельская Сила - Елена Русецкая

Публицистика :
Вчера, сегодня, завтра - Молодёжь - Буравец Валерий

Поэзия :
Истомилось сердце печальное... - Виталий Облаков

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100