Стук колес. Линии солнца на небе. Остатки любви в душе. Сквозь окно вижу чьи-то дома, деревьев печальных ряды. Печаль ведь внутри. Но я не поддамся ей. Стук колес. Скорый поезд. Лесопосадки.Опять забываются встречи. Жить, забывая вчеращние боли. Но ведь не только. Я помню слова, нет, ведь это были потоки слов о любви. Ты лгала. Я ведь им верил. Снова катятся слезы. Вот, даже попутчица их заметила юная. Ничего еще не видела. Только в книжках. Понимаю. Молчание, как длинная песня. Музыка разносится медленно. Нотки приятные, какие-то знакомые, в них столько света. Света внутри. Ну,вот, девушка снова заметила, как выкатилась новая слеза. Тебе не понятны слезы поэта? Но я ведь молчу. Молчанием больше сказал? Книги написаны, книги прочитаны, судьбы искомканы. Брошены, кинуты в ноги ей. Жалко, она не поднимет. Не верю я в жалость. Жалость обманчива. Голос услышишь ты снова ее: "Я не любила". Обман как отрава внутри. Снова неровные линии солнечных сгустков заката. Но в них что-то вечное смотрит, уносит мысли мои. Я буду любить тебя...Пока не прийдет еще кто-то. Ведь не смогу жить так просто, любовью измучан. Буду любить тебя и в сердце хранить, то что назвала обманом. Мне все равно. Я буду любить. Попутчица закрыла книгу и также заметила кровавое небо заката...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 5439 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
