...Він здавався непоказним, коли тільки з'явився у великій політиці. Невиразно говорив, непомітно одягався і уникав спілкування з журналістами. Але влада змінює людей. І колишньої невпевненості тепер як не бувало. Відтепер всі важливі рішення в країні приймає він і тільки він. У нього є покірний парламент, в якому, щоправда, поки ще йдуть дискусії. Йому не потрібно багато часу, щоб ввести цензуру в ЗМІ, підпорядкувавши президентської адміністрації найбільш рейтингові телеканали. Його самі найлютіші вороги вже були посажены за ґрати, але на всяк випадок проти них продовжують відкривати нові кримінальні справи. Опозиція в його країні слабка і ні на що не здатна. Тому він її просто не помічає. Якщо ж його опоненти раптом вирішують зробити що-то помітне, він посилає до них вдячних глядачів з гумовими палицями і в шоломах.
Він звик до публічністю і більше не уникає прес-конференцій, на яких не лізе за словом в кишеню. А ось від деяких своїх старих звичок відмовився. Наприклад, тепер він не любить бувати на публіці разом зі своєю дружиною Людмилою. Вона більше не супроводжує його навіть у тих закордонних поїздках, куди по протоколу належить їздити з дружиною. На величезних угіддях він побудував собі справжній палац і живе в ньому без дружини. Ще він не забуває друзів-земляків, намагаючись гідно влаштувати їх у столиці. Він бореться за те, щоб у його країні проходили чемпіонати і олімпіади.
Хіба Віктор Янукович робить що-то не так?
Чому іншим можна, а йому не можна?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
Публицистика : Прошедшее не вернёшь - Анна Дмитриева Читатель дорогой,я не знаю тебя. Но время очень быстро близится к концу. Смотри не опоздай! Это обращение не исходит от меня,я всего лишь человек,передающий Его предупреждение в духе любви.
