«Усі усіх не люблять – так завжди,
Така уже настала в нас епоха…
Усі усіх не люблять – півбіди.
Всі брешуть, що всіх люблять – катастрофа».
Ліна Костенко.
Висить на шиї хрестик, молитва
Звучить з проханням щастя та любові …
Але Господь не чує ті слова,
Коли земля ридає в братській крові …
Любов пішла …Залишила людей …
У розпачі, життя як в домовині...
Й люди обертаються в звірів …
Ми без Любові - люди в половині…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
