Быт 19:26: "Жена же Лотова оглянулась
позади его, и стала соляным столпом."
Вы вспоминайте жену Лота! Вспоминайте!
В проповедях такое слышал я не раз…
Одно прошу: ее- не осуждайте!
Чрез сердце пропустите тот рассказ…
Великая трагедия Содома…
За грех расплата, знаем- это смерть!
Вышли не все… Зятья и дочки- дома…
Теперь там серного огня есть круговерть…
Зятья смеялись… От вина была усталость
Когда им Лот сказал: не миновать беде!
Отец наш шутит! Роковая малость –
Не изменили курс они в своей судьбе…
Конечно, их и дочки поддержали
Большая была Лотова семья
И выходить они с отцом не пожелали
Манила их греховная земля…
Лишь младшие ушли с отцом и мамой…
А мысли ее были все о них…
Угнетена она была сей смертной драмой-
Я в оправдание ее слагаю этот стих…
Она надеялась… Быть может… Все же вышли…
А может быть успели … Чтоб спастись…
О детях и зятьях ее все мысли…
Нельзя! А мысль давила- оглянись!...
Бог запретил! Но сердце этой мамы
Желало зреть, а вдруг они идут!!!
Борьба в душе! На сердце глубже раны!
Ну где они? Да что нас не зовут?
Столб соляной… У Мертвого, у моря…
Как знак любви и к детям… И к зятьям…
Гранит расплавлен.. Пепел… Сколько горя…
Содомский грех принес родителям… Детям…
Содомский грех – земле предупрежденье!
Не надо, люди, Бога нам гневить!
Он визуально дарит только наслажденье-
Но цель одна, добро в душе убить!
Бог дарит жизнь! И вечность! И спасение!
Беги к Нему! Спеши к Нему, скорей!
Столб соляной- всем нам, как ободрение-
Бог любит нас, как матери- детей!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 984 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
