(вірш написаний на основі текстового побажання однієї мами своїм дітям)
О, діточки, цей лист від мами.
Ви ще малі та будете рости.
І щиро сподіваюсь, що з роками,
Пізнаєте, що прагла донести.
Я вас просила в Бога, ви — дарунок,
Так хочу, щоб плоди Йому несли.
Не раз Бог посилав з небес рятунок:
Мій Самуїле, не забудь це ти.
Тобі було заледве більше року, -
“Ошпарився”, й страждали ми разом.
Не легку довелось пройти дорогу,
Ми не самі були, а йшли з Христом.
Це Він тобі усі погоїв ранки,
Невидимо сльозинки витирав.
В віконці розмольовував світанки,
Щоб з ліжечка ти в небо поглядав.
Господь благословив, щоб серце билось, -
Тобі майбутнє славне вготував!
О, як бажаю, щоб сердечко вчилось
У Бога, що його спроектував.
Давидко, Самуїл, Сергійко, діти!
Ви всі для мене цінні, ми — сім’я.
Благословляю вас завжди радіти
Чудовим Іменем — Ім’ям Христа.
Христа дорога — це вузька стежина,
І стежка та — це Сам Ісус Христос.
Хто нею йде — щаслива є людина,
Біжіть по ній, немов атлети крос.
Ви світу не любіть й того, що в світі,
Бо світ мине й пожадливість його.
Бажаю, щоб теплом Христа зігріті,
Шукали Божого, а не свого.
О, діточки, вас Богу присвятила,
Так хочу, щоб належали Йому.
Згадайте, як я Біблії учила,
Й співала пісню про Любов святу.
Одна надія людства — Бог-Спаситель,
Мої сини, послідуйте за Ним.
Він особистий буде Утішитель
В не легкому житті, житті земнім.
І в заповіт вступивши з вірним Богом,
Для Нього вірність також збережіть.
О, діточки, не йдіть із світом в ногу,
Для вищого, для вічного живіть.
Благословляю вас і ваші долі:
Здоров’я, щастя, мудрості згори!
Якщо ж і буде день тяжкий недолі,
Моя дитино, до Христа спіши.
Він обіцяв: поклич, і Я озвуся,
Я підійму, Мене ж прославиш ти.
Сини, сини, про це найбільш молюся, -
Щоби Христові вічно були ви!
|
