Для того, щоб дізнатися, яким має бути наше життя, потрібно подивитися на оригінал. Біблія розповідає як було на початку, яким був Божий задум щодо людини.
І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! (Буття 1:26-28)
Бог створив людину схожою на Себе, щоб вона панувала над усією землею.
…То що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш? А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його! Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив. (Псалом 8:5-7)
Бог учинив нас володарями творива рук Своїх, все помістив під ноги наші.
Ось це, друзі, і є оригіналом! Так, як Бог задумав і повинно бути. Бо в молитві “Отче наш” ми молимося: “Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.
Це означає, що ми молимося, щоб сталося так, як Бог задумав на початку. Отже, ми молимося, щоб наше життя відповідало оригіналу. А в оригіналі кожен із нас поставлений володарем над ділами рук Божих.
Прийняти Божу волю для свого життя – це перестати жити в рабстві гріха, хвороб, бідності й проклять. Наша доля від Бога – володарювати на землі!
Те, наскільки наше життя відповідатиме оригіналу, залежить від того, наскільки ми віритимемо Слову Божому.
2000 років тому, Ісус виправив Адамову помилку. Ісус забрав владу, котру Адам віддав сатані, і знову повернув людині. Кожен, хто зрозуміє і прийме цю істину вірою, запанує на землі. І цим самим виконає волю Божу.
Бог нас коронував славою й величчю, впокоритися Богові – це привести своє життя у відповідальність до оригіналу!
Все створіння Боже мучиться й зітхає, аж поки діти Божі не зрозуміють своє покликання на землі. Бог хоче, щоб кожен із нас служив Йому тим, щоб панував над своїм наділом на землі. Мудро розпоряджаючись та управляючи тим, що Бог довірив нам!
Перестаньте дивитися на своє життя звичним поглядом. Почніть думати і говорити так, як Слово Боже говорить. А Бог говорить, - ви створені, щоб володарювати і царювати на землі.
Якщо ви так почнете мислити то незабаром свого життя ви не впізнаєте, воно стане зовсім інакшим. З кожним днем все більше і більше ваше життя відповідатиме оригіналу! Алілуя!
Юрий Рабый,
Кузнецовск Украина
Хочу пробуждения, ищу, молюсь об этом с 1991 года! Живу в Кузнецовске Ровенской области, Украина e-mail автора: urran@ukr.net
Прочитано 5373 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кто стоит..., берегись… - Сергей Сгибнев Написать эту проповедь – размышления - крик души автора побудил девятилетний опыт хождения во Христе. Опыт соприкосновения с различными религиозными структурами, именующими себя Церквами. С баптистами, харизматами, православными…. Опыт общения с пасторами различных национальностей – с русскими и американцами. С теми, кто, казалось бы, должен являть Христа, кому стоило бы подражать, руководствуясь наставлениями Апостола Павла: «Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу» (1Кор.4:16).
Как я благодарен Святому Духу за Его милостивое руководство, за Его охрану и бережное ко мне отношение! Не будь Его могущественной поддержки, я в лучшем случае получил бы нервный срыв, а в худшем – оказался бы в психиатрической клинике.
У меня нет цели возбудить какое-то противостояние, наоборот, очень хотелось, чтобы мой «вопль» послужил поддержкой тем, кто, подобно мне, остался за дверьми общин, в которых еще вчера их называли братьями (или сестрами). А число таких людей возрастает. Со многими я встречался лично, со многими знаком благодаря Интернету и электронной почте. Мы живы и остаемся верными Христу, не смотря ни на что!
Мир дому вашему! И да хранит вас Господь!
Проза : Остров нашего одиночества - Светлана Капинос Этот внеплановый рассказ сумбурно возник, как продолжение, в ответ на рассказ Константина Захарова «Остров» http://proza.ru/texts/2008/01/04/451.html ,
который также явился плодом размышлений над моим «Островом моего одиночества»… «Я оглянулся посмотреть, не оглянулась ли она, чтоб посмотреть, не оглянулся ли я:)))»
Такая вот катавасия.
Ещё отдельная благодарность А.С. (Финну) за строчку из его стихотворения, без спроса мною использованную (а вдруг не заметит?).
Да, фотография также из ЖЖ Юстины Южной (Спасибо, Юлечка!).
