Єврейка юна серцем прагла Бога,
Месію ждала і благала див…
І враз відкрилась їй свята дорога:
Ніхто й ніколи нею не ходив.
Могутній ангел тихо зринув з неба,
До діви просто й щиро промовляв:
—Радій, Маріє, Бог прийшов до тебе!
Жона благословенна! — так вітав.
В душі у неї острах і тривога,
Думки біжать: «та хто ж така я є?»
—Не бійсь, Маріє, благодатна в Бога,
Господь вже знає серденько твоє…
Кажу я те, що Бог мені велів:
Зачнеш в утробі і породиш Сина.
Син Божий—Всемогутнього Дитина!!!
В писанні є ім’я Емануїл…
—Як буде це? Я зрозуміть не можу…
Заручена. Не знала мужа я…
—Тебе огорне силою Дух Божий,
Народиться дитя: ІЄШУА!!!
І знов думки: «А що ж то скажуть люди?
Каміння…смерть…чи осуд і ганьба?!!»
—Господь Святий!!! Та хай по Слову буде!!!
Тобі я вірю. Я—Твоя раба.
Вона блаженна. О! Яка то радість
Носити в лоні це Святе Дитя.
—Бог милосердний не забув Ізраїль,
Спасе народ Свій й дасть нове життя!
І породила у хліві холоднім.
У ясла положила…От дива:
Прийшли із поля пастухи голодні,
Звіщали з Неба сказані Слова.
Як за Законом, в храм Єрусалимський
Батьки внесли Ісуса-немовля.
Дитя до себе радо притуливши,
Семен в Святому Дусі промовляв,
Що бачить він Святе спасіння з Неба
Для всіх євреїв й світло для людей.
Маріє-мати, плакати не треба,
Хоч меч вкладеться до твоїх грудей…
Людське дитя…У чому ж особливість?
О, серце материнське, говори!
А мудреці прийшли і поклонились,
І принесли Ісусові дари…
Мале дитя, як всі маленькі діти…
Сміється, плаче, спить біля грудей.
Чому ж за Нього наказав убити
Цар-Ірод в Віфлеємі тих дітей?!!
Хвалилась мати щиро між жінками:
Росте для батька добрий помічник!
Оце й на Пасху він ходив вже з нами…
А де ж Ісус? Куди Він раптом зник?
Шукали довго Йосип і Марія…
Знайшли у храмі.
«Мамо, це мій Дім!!!»
Молилась мати: «Я не розумію…»
Й Слова ховала в серденьку своїм.
Вже виріс Син. Уже ввійшов в служіння.
Забув і батька, і братів, і дім?
Молилась мати: «Дай же розуміння
Тих Слів, що сховані у серденьку моїм.»
Голгофа. Хрест. Оце страшне розп’яття…
О, Боже! Як це можна зрозуміть?!
Чи це благословення чи прокляття?!
Меч вклався в серце і вогнем горить!!!
Хіба ж то тіло? То єдина рана!!!
Чому оце терпіти має Він?!!
Ісус схилився і з хреста поглянув:
Ось, жоно, біля тебе є твій син.
Оце була її нова дорога.
Воскрес? Воскрес!!! —Для серця новий струс!!!
Молилась, плакала і довіряла Богу,
І йшла до тих, з ким був її Ісус!
Вона молилась ревно і невпинно,
Хоч біль утрати серце ще несе…
І Дух Святий вогнем на неї злинув,
Все нагадав і пояснив усе!!!
Життя земне своїм потоком лине,
Біжить, вирує, як ріка стрімка…
А серце матері із вічності гука:
—Я не богиня, я проста людина.
Не йдіть до мене!
А прийдіть до Сина!!!
Лиш в Нього є прощення і спасіння,
Любові Божої невичерпна ріка…
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарно : і по змісту, і по формі, і по тембру (якщо можна так про вірш сказати:))). Ти молодець, сестричко!Благословінь тобі і на подальше служіння Господу і Його Тілу тими дарами і талантами, якими Він тебе благословив! Я така рада, що ти в мене Є!!!!!!!!!! Комментарий автора: Надю, та що б я могла без Святого Духа?!!! Господу вся слава!!!
Ігор
2010-02-21 17:44:36
Як на мене, дуже чудовий вірш!
Можливо лише трішечки з пунктуацією попрацювати б.
Щиро дякую! Комментарий автора: Дякую. Подивлюся.Може покажете щось конкретно? ))))))))))))))
данькова таня
2011-03-29 16:23:01
дуже зворушливо,в одному вірші все євангеліє Комментарий автора: Таню, щиро дякую за відгук. Мир Вам
Яхневич Галина
2013-07-18 16:35:54
Будь благословенна, сестро, у всій Божій повноті, що чистими вустами славищ Господа Ісуса Христа. Правда і спасіння лище в Ісусі. Всім нам треба вчитись у цієї чудової жінки смиреня перед Богом. Запитаймо себе, чи можемо ми сказати,
як сказала ця молоденька дівчина, на кожне слово Боже: " Я раба Твоя(раб Твій)хай буде мені по Слову Твоєму. Комментарий автора: Дякую, Галиночко, що прочитали і написали. Так,лиш Сам Ісус є істина, дорога і життя! Я не поклоняюсь і не молюся до Його матері. Вона, проста єврейська жінка,у своєму смиренні й довірі має бути для нас прикладом віри.
Надежда Дудка
2013-07-19 05:13:30
Чудово, сестро, вірш, мов, птах полинув,
Крилом торкнувшись багатьох сердець.
Шануймо матір,та вся слава - Сину.
Він -Досконалість, Правда і взірець. Комментарий автора: Аби тільки шанування матері не перетворювалось в ідолопоклонство...
Васильева Валентина
2013-07-19 10:18:19
"Воскрес? Воскрес!!! - Для серця новий струс!!!". И цей струс до сих пIр не залишаЕ байдужими серця. I хто почуЕ "Воскрес!!!", хай у того серце здригнеться I оживе! Комментарий автора: Хай ніколи не стане для нас буденним Його смерть, страждання і воскресіння!!!
Васильева Валентина
2014-06-11 20:13:22
В рубрике "Лучшее" - обратила внимание на стих "Сердце матери". Прочла и утолила жажду. И,хотя, я по паспорту украинка, но так сложилось в моём многонациональном краю, что говорю я и думаю по русски. Но всё же, как нежен украинский язык, как мило звучит слово "серденько", в русском "сердечко". Ах, если бы они всегда были наполнены любовью Божьей! Захотелось оставить отзыв и выбрала я для этого строфу "Воскрес!!! - Для сердця новый струс!!!". Каково же было моё удивление, что, оказывается, я уже писала отзыв на это стихотворение и именно эту строку цитировала и первый раз. Я забыла, но Дух Святой помнил... Да будет Богу вся слава! Комментарий автора: Валентина, благодарю Бога, что стихи, которые Дух Святой дал мне паписать, утоляют жажаду сердец... Идите к Иисусу и пейте из Его Руки воду жизни,которую Он даёт даром тем, кто жаждет!!! Будьте благословенны)))
Свидетельство : Покрытые Его благодатью? - Наталия Минаева Да благословит вас Бог!
А это из проповеди К.Кульман
Вам не помогут ни Бог, ни люди, если вы уйдете в себя и будете думать только о себе. Ни лекарства, ни мои советы, ни проповеди, ни ваши знания не смогут вам помочь, пока вы сами не предпримете определенные действия. Пока вы остаетесь в своем замкнутом мирке, вам не помогут ни люди, ни Бог. Поэтому, чтобы вам не пропасть окончательно, выйдите из заточения, в которое сами себя поместили. Выберитесь из темницы собственного эгоизма, иначе никогда не увидите победы.
Я поняла, что легкие победы — это дешевые победы. Лишь за трудную победу стоит сражаться. И порой это сражение становится жаркой и жестокой схваткой. Зато именно такая победа будет иметь наибольшую ценность. Я знаю об этом из личного опыта. В пути мои ноги спотыкались о камни, и это закаляло меня. Трудности и испытания, которые одолевали меня, когда я чувствовала себя полностью раздавленной и захлестнутой бушующими волнами проблем, были моей Гефсиманией, благодаря которой во мне формировался мужественный характер и доверие Богу. А за победу, достающуюся дешево, не стоит и сражаться. В самый трудный час, в самом глубоком подземелье Господь может и хочет даровать благодать и победу.
Давайте немного поразмышляем вместе. Знаете ли вы, что Мильтон написал «Потерянный рай», когда был слеп? Он не позволил недугу украсть у него победу. Другой человек, сломав ногу, был прикован к постели. Однажды, лежа в кровати и рассматривая обои, он решил попробовать себя в качестве художника и впоследствии очень в этом преуспел. Он тоже обрел благодать в свой самый трудный час. Эти два человека могли потерпеть неудачу, проходя через трудности, но все же одержали победу.
Один поэт на первом же своем выступлении был осмеян публикой. Этот провал был особенно мучителен для него. Но вместо того, чтобы сдаться, он отправился домой и написал величайшую поэму о том, как принять вызов и жить, побеждая. Эта поэма привлекла внимание другого человека, лежащего в больнице. Он потерял обе ноги и обе руки. Он был настолько взволнован, что впоследствии стал известным оратором. Все эти люди нашли благодать даже в тесном подземелье обстоятельств.
Как-то я услышала о женщине-враче, ноги которой в детстве были парализованы в результате серьезной болезни. Когда она подала заявление о зачислении в один из американских медицинских университетов, ей отказали, сказав, что в таком состоянии она никогда не сможет заниматься медициной. Опустила ли она руки? Нет! У нее были все причины это сделать — сломаться и разочароваться в жизни. Но она поехала в Китай и получила медицинскую степень там. Более того, она была признана лучшей студенткой курса. Не остановившись на достигнутом, она вернулась в университет, где ей ранее отказали в зачислении, и сдала там государственный экзамен. Сейчас она является практикующим врачом в одном из медицинских учреждений для детей-инвалидов и работает, сидя в своем кресле-каталке.
Чудо начинается изнутри, а не снаружи. Легкие победы— дешевые победы. Бороться стоит лишь за те, которые достаются с большим трудом. Тропа из розы лепестков—удел трусливых слабаков, отважных дух всегда силен, чтоб одолеть тернистый склон.
