Для ТЕБЯ - христианская газета

Плани на 2025
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Плани на 2025


У світлі останніх розмов, коли я у день свого дня народження, мав у себе дорогих гостей: сестер з Умані, я хтів би написати про що саме я вірю, на що сподіваюся і чого очікую.
Ми говорили про те, що ось ми знаходимось на Черкащині, а ніяких результатів чи плодів нашої діяльності зовсім не має. Люди не йдуть до Бога, до Церкви. Займаються чим завгодно, але не Божими справами. Вірять у все, завгодно, але не у Правду. Уся діяльність євангельська і проповідницька, просвітницька не приносить ніяких результатів. Люди не хочуть жити по Заповідях Божих. Не хочуть молитися і бути в Церкві.
І, коли люди з шоком дивляться на сестер, дивуючись що такі ще є, що ось вони поруч, сидять у кафе і п’ють чай.
А з тими, які хочуть Бога, шукають Його, спілкуватися важко. Вони хочуть ізолюватися. Сприймають свої фантазії за дійсність. Трактують Святе Письмо як їм заманеться. Не хочуть слухатися Церкви, не є покірними. Здатні на все, аби себе виправдати, навіть Словом Божим.
І ти собі сам здаєшся тим Іллєю пророком, якій живе один-сам і нікого поруч нема. Ось чого і шукаєш собі якусь жінку з дитиною. Увесь час про неї думаєш і мрієш.

Я ніколи не хтів бути у Черкасах, у своєму рідному місці. Десь, аби не тут. Я не бачив тут жодної перспективи і мені здавалося що десь я зможу почати нове життя і займатися тим, що я хочу: вести людей до Бога.
Саме таким я і бачив своє життя. Маленьке католицьке село. Я допомагаю людям. Мене люблять. Я розповідаю про Нього.
А сталося все інакше. Я захворів і не зміг стати священиком. Мрії про священство і село прийшлось забути. Треба було будувати нові мрії і на щось нове сподіватися. І остання моя мрія була про те, щоб бути з нею. Якась Турція, відпочинок, тихе сімейне життя. Закритися від усього світу і жити своїм, особистим життям.
Але сталося зовсім інакше. Я займаюся тим, про що ніколи не думав. Мені і на згадку ніколи не спадало, що мене так будуть хвилювати інваліди, їхнє життя. Що я стане опорою для самотніх і знедолених. Все, що відбувається у моєму житті, ніколи не було моєї мрією. Я робив те, що мені здавалося потрібним, відповідав на виклики сучасності.
Коли я побачив, що проповідь та євангелізація не досягає своєї мети, то я почав шукати іншого місця для служіння. Для цього є священики і Церква, я ж не є ані священиком, ані не належу якимось чином безпосередньо до Церкви. Я є простим мирянином.
Але прагнення проповідувати, писати не зникло в мені. І я почав писати там. Де міг — у вільному просторі Інтернету. І виявилося, що моє слово трапляє не до тих, до кого я хочу: не до невіруючих, а до віруючих. Чогось так сталося, що дуже часто віруючі є голодні і спрагнені та не знаходять потрібної допомоги. Якби було інакше, для чого їм читати те, що я пишу?!
Але прагнення якоїсь простої особистої безпосередньої діяльності, а так як якоїсь особливої потреби для служіння в Церкві не було, то я почав шукати нового місця. Ось чого я потрапив до інвалідів. Колись духовний отець сказав мені, коли я почав хворіти, що я піду туди, куди він не може. І для мене справді відкрита Психіатрична Лікарня, хоча я туди і не їжджу “аби її не турбувати”. Для мене відкриті соціальні центри. Багато інших заходів. І хоча дуже часто саме моя хвороба стоїть на заваді якомусь активному служінню, я все одно щось роблю. І хоча моя слабкість не дозволяє мені бути активним, я все одно молюся. І ось питання є саме в тому, про що я молюся, чого сподіваюся.

1. Я не вірю в те, що Черкаси навернуться. Що відбудеться якесь диво і люди усі прийдуть до Бога. Але я вірю, що отець добудує велику греко-католицьку церкву і я зможу там співати, яко д’як. Що люди потроху, потроху, але будуть збиратися до Бога. Колись у нас буде біблійна спільнота святого Марка. Будуть бабці, які будуть ходити щодня до церкви і багато молитися.
Я вірю в те, що колись мене пострижуть, і я зможу носити підрясник і свідчити про Нього. Колись у мене буде декілька дітей на катехезі і ми будемо з ними чимось цікавим займатися. Я буду їх вчити про Літургію. В нас буде вівтарна дружина. Буде парафіяльна бібліотека.
2. Я вірю в те, що колись вона теж прийде до Бога і я сам буду розповідати їй про Нього.
3. Я вірю в багато праці. Вірю в те, що я буду ще багато страждати. Я вірю в те, що ще багато чого мене чекає. Поразок і приємних здивувань. Я вірю в те, що я помру в Черкасах. Я не вірю в те, що до мене повернеться здоров’я. Я знаю, що таким слабким залишуся до кінця свого життя і буду переживати свої страшні приступи. Але я вірю в те, що Бог мене не покине. Що я зможу молитися і не втрачу розум до останньої хвилини тут. Я вірю в те, що Бог через мене ще зможе зробити багато добра іншим.
4. я вірю в те, що поступово люди будуть змінювати своє життя. Я не вірю в те, що наступить тотальне навернення, але я вірю, що деякі все-таки збережуть віру і будуть свідчити про неї іншим. Вірю в те, що почнеться поступове зближення Церков, коли люди будуть більше спілкуватися одне з одним. Той екуменізм, якій започаткований зверху потроху буде розвиватися на низу і в певний момент Церква знову стане Єдина, хоча завжди залишаться сектанти та відлюдники.
5. я вірю в те, що до цього все ще ДУЖЕ, ДУЖЕ довго. Що чекати прийдеться роки і роки, щоб це все відбулося. Що прийдеться відмовити дуже багато молитов. Треба набратися терпіння і не падати духом.
6. я вірю в те, що я ще буду дуже багато грішити і падати. Що Бог ще буде мене міняти і робити мене кращим, святішим і чистішим, звільняючи мене від моїх гріхів і слабкостей. Я вірю в те, що я ще багато дарів отримаю з Таїнства Примирення, з Таїнства Хворих і Таїнства Євхаристії. Я вірю, що я ще більше і краще пізнаю Його і зможу сильніше любити.
7. І саме головне я вірю в Його надзвичайні чуда. Я вірю, що відбудеться щось таке, чого ми не сподіваємося і не очікуємо. Так, як було з Яновичем: він просто втік. Що Бог зробить набагато більше, не використовуючи наших зусиль і прагнень. Що будуть справжні чуда.
І я вірю в те, що колись ми усі зберемося на Небі.

Певно це велика химерність писати про це, коли шлунок в мене вже без ліків не діє, а сподіватися на чудо вже не приходиться. Але я вірю в те, що Він чує мої молитви. І хоча руйнуються плани і все ближче стає смерть і безпорадність, я бачу, як потрохи люди стають більш духовними, відходять від матеріалізму і починають шукати Любов, Яку лише в Ньому Одному можна знайти.
Я вірю, що наші жертви і сподівання не будуть даремні. Що навіть, якщо я сам помру і не буду співати у великій церкві, чи стану настільки слабким, що не зможу і ходити, то все одно отець її добудує і люди знайдуть до Неї свою дорогу.
Я вірю в те, що все одно вона прийде до Бога. І, якщо я не їй буду розповідати про Нього, то Він пошле їй необхідних людей. Мої молитви не будуть даремні.
Я вірю в те, що Бог не покине тих, кого я люблю. Що вони зможуть пережити все, навіть мою смерть.
Я вірю в те, що все це відбудеться, навіть без мене.

Об авторе все произведения автора >>>

Стасік Степанчук Стасік Степанчук, Черкаси Україна
інвалід ІІ групи
e-mail автора: czekajuczij@gmail.com
сайт автора: Андрій Надіїн

 
Прочитано 1066 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Публицистика обратите внимание

Отец объясняет сыну что такое секс - Сергей Варакин
Мы вродебы считаем себя Христианами но вот вопрос как объяснить ребёнку что такое секс и скакого возраста нужно и счего начинать. Нам часто предлогают какието заграничные книги но как просто и понятно сказано. В этом стихотворении

Мечты сбываются! - Васильева Валентина Яковлевна

Признание - Юрий Вербицкий

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Публицистика :
И гробы отверзлись - Николай Погребняк
Диалог в письмах о смерти и воскресении.

Поэзия :
Дальше - к цели! - Людмила Дзвонок

Поэзия :
Иаков и благословение - Татьяна Мороз

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100