Я маю звичку в своїх приватних молитвах дякувати Богові за людей, які моляться за мене і за нашу сім’ю. А ви так молитеся? Скажу вам, що на землі обов’язково хоча б хтось молиться за вас. Немає такої людини на цій землі, за яку б ніхто не молився. Це можуть бути батьки, близькі, родичі, діти, бабця або ж церква. Я впевнений, що кожен із вас має своїх молитвеників. Не забувайте побільше дякувати Богові за них. Одного разу Бог навіть дав мені невеличке відкриття щодо того, як здобути собі молитвеників. В Біблії написано: «Купуйте друзів багатством неправедним», тож Бог дав мені таке відкриття: що я можу комусь щось дати – те, у чому він має потребу, а навзаєм попросити молитву. На перший погляд, це ніби корисливо, але це добра корисливість, бо я потребую молитви! Пам’ятаю, як у нас по сусідству, через город, жила одна бабця… На жаль, вже немає ні її, ні діда, гарна була сім’я. Так от, кожного разу, коли ми їхали в церкву на богослужіння (ця ж бабця відвідувала євангельську церкву), вона виходила на дорогу. Видно, вона очікувала, підстерігала, коли ми будемо з двору виїжджати, бо завжди виходила саме тієї миті. І ми завжди були раді взяти її до себе в машину, тому що вона нас починала благословляти всіма добрими словами, які лише знала. Вона виходила на залізничній станції, а нерідко ми її аж до церкви підвозили, і весь цей час вона нам повторювала: «Нехай вас Бог благословить!..» – і подібні добрі слова! І я тоді думав: «Боже, скільки ж благословінь ми отримували по дорозі до церкви через цю старшу жінку!» І як же мало є людей, щедрих на такі вдячні, такі благословенні слова! Тож, давайте, ми будемо такими людьми, давайте сіяти не прокляття, а благословіння і добро в життя інших людей.
Хотів би з вами поділитися словом, яке Бог мені відкрив. У Євангелії від Івана, 14-му розділі, розповідається про те, як Ісус спілкувався зі Своїми учнями, вів з ними діалог, і у 23-му вірші ми читаємо: «А Ісус сказав їм у відповідь: Якщо хто любить Мене, той слово Моє збереже, і Отець Мій возлюбить його; і Ми прийдемо до нього, і оселю в ньому сотворимо». І тема моєї проповіді так і називається: «Сотвори в мені Свою оселю». Думаю, що ви всі вже чули або із засобів інформації, або з якихось інших джерел, про статус депутата Верховної Ради. На сьогоднішній день Конституція гарантує такій особі недоторканість. А це означає, що дана особа наділена великими правами, і ніхто її в тих правах не може обмежувати. Якщо депутат має свій кабінет, або свою територію, то, без спеціального зняття статусу недоторканості, ніхто, навіть органи міліції, не має права приходити і робити перевірки, здійснювати арешт, заявляти свої права або претендувати на щось із його власності. І, коли цей депутат Верховної Ради створює, приміром, свій офіс, навіть, якби у цьому приміщенні у нього був кабінет і висіла табличка: «Приймальня народного депутата України Іванова Івана Івановича», то цей кабінет був би окремою територією, на яку без його дозволу не мала б права зайти ніяка контролююча служба, ніхто! Тому що ця територія зберігає той самий статус недоторканості.
Наведу вам ще один приклад: у високих посадових осіб, приміром, у Президента, чи Голови Верховної Ради, заведено створювати собі не лише якийсь окремий кабінет у приміщенні, а будувати цілу резиденцію. Така резиденція має свою відведену земельну ділянку. Це означає, що жодні сторонні люди не можуть не тільки зайти до цієї резиденції, а навіть наблизитись до неї! Варто їм лише підійти до меж цієї ділянки, як вони вже потрапляють до поля зору охорони. А про те, щоб перетнути паркан, яким обгороджена резиденція і її прилегла територія, і мови бути не може. Тому що ця резиденція і земля мають статус недоторканості і оберігаються законом. До чого я все це розповідаю? Та тому що Бог сказав, що Він може прийти і сотворити Свою оселю. Ми абсолютно переконані у тому, що Бог є вище статусу депутата Верховної Ради чи статусу будь-якого іншого високого посадовця на землі, навіть того ж Президента. І Він сказав: «Я хочу і можу прийти на цю землю, на певну її територію, і сотворити на ній Свою резиденцію! Не просто мати Свій приймальний кабінет, аби проводити у ньому прийом, а створити резиденцію, оселю, де Я можу жити!» А це означає, що ця територія набуває статусу особливої недоторканості. Вона потрапляє під захист небесних законів – не тільки саме житло, а ще й вся територія, яка віднині зветься ТЕРИТОРІЄЮ ЦАРСТВА НЕБЕСНОГО. Це подібне до того, як у кожній країні є представництва, посольства інших країн. Візьмемо, наприклад, посольство Сполучених Штатів Америки, яке має в Києві певну територію з будівлями. І, хоча сама земля – в Києві, на Україні, та вся територія, на якій знаходиться американське посольство, має статус території тієї країни, яку посольство представляє, тобто, США. Це схоже на частинку чужої країни в нашій країні. І, якби хтось за певних обставин попросив політичного притулку і зайшов на територію цього посольства, то вже ні влада, ні інші органи, які контролюють нашу країну, не змогли б перейти за паркан і вторгнутись на цю територію. Бо вона захищається законами цієї країни, яка представляє її тут, в Україні. І так у кожній країні, такі у світі права і закони.
Ми вже були навчені, що цей світ наповнений гріхом, це світ диявола, який є його князем, і вся земля, і все, що на ній – згорить!.. Знаєте, у моєму розумінні, ми змішали правильні речі з абсолютною відсутністю знань. Бо Слово Боже свідчить, що Бог захотів, аби на цій землі існувала Його Церква і Його представництво (Церква Христова є представництвом Неба на цій землі, Небесним посольством, а члени Церкви, християни, є послами Неба, послами Царства Божого), і у світі є дуже багато таких резервацій, або територій, де існує територія Царства Божого. Є місцевості, де не знайти території Царства Божого, і там панує абсолютний гріх! Можна навіть зробити таке цікаве порівняння: взяти місто чи село, у якому існує та чи інша церква, але повноцінна, яка проповідує Євангеліє, молиться, благословляє цю землю, і взяти місто чи село, де немає церкви: і скільки ж ми там побачимо суїцидів, страхів, розлучень сімей, лиха і нещастя! Знаєте, чому? Тому що Христос сказав у Нагорній проповіді, у 5-му розділі Євангелія від Матвія, звертаючись до Своїх учнів: «Ви – сіль землі, ви – світло для світу» (Від Матвія 5:13,14). Світло проганяє темряву, а сіль оберігає суспільство від псування. Там, де присутня Церква Божа, то і вона сама, і близька до неї територія отримують благословіння, там менше зла, суїцидів, сімейних розлучень, проблем і катаклізмів. Можна взяти і у глобальному масштабі – у тих країнах, де панує розпуста і де народ відвернувся від Бога і не служить Йому, відбуваються страшенні катаклізми: землетруси, виверження вулканів.
Згадаємо, приміром, останній землетрус на Гаїті, де загинули сотні тисяч людей, але послухайте: можливо, ми знаємо далеко не всі історії, як Бог спасав там християн. Я сам чув, і ви могли чути розповіді про те, як багато християн, які були там місіонерами, їхали на машинах, чи були в інших місцях, – і буквально за кілька хвилин до того вони отримували побудження вийти з будинку, і, щойно вони з нього виходили, будинок падав. Або їхала машина, і шофер просто отримав відчуття, що слід зупинити машину. Він зупинився, і перед машиною завалився будинок! Майже ніхто з християн там не загинув! Навіть в одному місці, де були зруйновані сотні будинків, залишився стояти абсолютно неушкодженим будинок церкви, який будували місіонери. Ми знаємо, що це у Бога такий принцип: коли Він задумав погубити Содом і Гоморру, де на той час знаходився праведний Лот, Він дав можливість цьому праведникові та його сім’ї вийти, а вже потім Содом і Гоморра були загублені. Бог береже праведників! Знаєте, чому? Тому що Він там має Свою оселю! Там і порядку більше, і слави Божої, і Його охорони, і затишку, і всього, що лише може прийти із Царством Божим.
Як ми вже раніше говорили: БОЖА ПРИСУТНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАС НЕДОТОРКАНІСТЮ ВІД БУДЬ-ЯКИХ ДИЯВОЛЬСЬКИХ ЗАДУМІВ. ВОНА ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАС ГАРАНТОВАНОЮ ОХОРОНОЮ. І не тільки нас, а й наше майно! І зараз ми розглянемо відповідне місце із Писання, у книзі Йова, 1-му розділі. Там розповідається, що Бог оглядав землю і знайшов там одного чоловіка, якого визнав праведником. І це був Йов! І Бог нагородив цього праведника абсолютним ступенем недоторканості. Пізніше, коли прийшов диявол і почав спілкуватися із Самим Богом, Той спитав його: «Ти звернув увагу на раба Мого Йова?» А диявол у відповідь: «Хм, забери від нього 5 речей, якими Ти його наділив, і тоді подивимося, чи збереже він віру!» І диявол назвав ті 5 речей:
– перше: Ти огородив його, як особу;
– друге: Ти оберігаєш дім його;
– третє, на що звернув увагу диявол: Ти охороняєш все, що у нього (тобто, майно);
– четверте: діло рук його (праця, бізнес, робота, ферма) теж під охороною;
– п’яте: стада його розповсюджуються по всій землі.
Тобто, праведник успішний в розвитку. Все те, що він має зробити протягом всього наступного життя, і всі необхідні для цього ресурси охороняються Богом для нього наперед, щоб він був успішний, і ніхто того не займе.
У 1-му псалмі Давид проголошує: «Праведник все, що не почне, вспіє». Припустімо, приїжджаєш ти до якогось міста чи села і дивишся: є 20 бізнесменів, які виготовляють пам’ятники, 10 бізнесменів, які шиють або ремонтують взуття, 50 чоловік, які займаються євроремонтами, а ще 50 магазинів, які продають продукти, 5 магазинів, які продають мобільні телефони, тобто – є абсолютно все! І ти приїхав до цього міста чи села, і у тебе є на серці, приміром, почати ремонтувати взуття (а вся ця ніша там вже зайнята), або виготовляти пам’ятники, або відкрити магазин одягу (хоча вже є 5 магазинів). І тебе намагаються відмовити: «Це не вдасться! Це не піде, ця ніша вже зайнята, і бізнес вже працює на повну!» Та знаєте, чим праведник відрізняється від грішника? Згідно цього п’ятого пункту, на який диявол звернув увагу, праведник успішний в розвитку. Бог для нього оберігає і всю ту клієнтуру, весь той бізнесовий процес, всю ту нішу, і все, що той праведник може зайняти… Він почне серед десятьох, обійде їх усіх і буде процвітати. Цей 5-й пункт про стада, які розповсюджуються по всій землі, означає, що, якщо людині, яку охороняє Бог, передбачено жити на цій землі 90, 100, чи 125 років, і вона на 70-му році свого життя почне щось робити, то вона буде успішною, тому що за всі ці 70 років від часу її народження Бог нікому не дасть зайняти її ніші, попри будь-який розвиток технологій, бізнесу і всього. Ніхто не займе, лише цей праведник, бо ця ніша зберігається для нього Богом. Грішник переймається, що з ним буде назавтра, а праведник дякує Богові, що завтрашній день принесе для нього нові можливості, тому що Бог оберігає і покриває все те, що назавтра для нього приготував!
Куди приходить Бог, туди приходить і охорона усіх цих п’яти сфер. Є одна цікава історія: одного разу до однієї сім’ї завітав у гості Ісус. І от сидять вони на кухні за столом, спілкуються… А, як настав вечір, хтось раптом постукав у двері. Хазяїн підхопився відчинити, а Ісус каже: «Почекай, Я піду!» Ісус Христос виходить, відчиняє двері, а на порозі стоїть сатана! Та, як побачив у дверях Ісуса, вигукнув: «Ой, вибачте, я не туди потрапив!» Коли у якійсь оселі живе Христос, і туди наміряється пробратися нечистий, зі своїми проблемами, хворобами, злиднями, стражданнями – йому туди не зайти! Він не туди потрапив!
У Біблії є ще одна цікава історія про того ж праведного Лота. Пам’ятаєте, коли три Ангели в образі людей прийшли до Лотової сім’ї повідомити про те, що Бог хоче вигубити Содом і Гоморру? Лот навіть і не здогадувався, що то були Ангели – бо на вигляд то були троє чоловіків, яких він, по своїй гостинності, запросив до свого дому. Та жителі Содому й Гоморри були справжніми розпусниками. Побачивши, що в дім до Лота завітали ті троє, його дім оточили чоловіки і почали вимагати, щоб Лот видав їм своїх гостей. Ті розпусники займалися гомосексуалізмом і вимагали тих трьох нових чоловіків, щоб використати їх в сексуальній розпусті. І Лот знав, чим це все може закінчитися, тому насправді був трохи зляканий. Бо він і не підозрював, що ті троє були Ангелами! І от вони звернулися до нього: «Лоте, зачекай! Ми самі відкриємо двері і вийдемо до них!» Лот їх стримував: «Не йдіть, не робіть, ви що?!» – «Зачекай, Лоте! Ми вийдемо!» Зрештою, вони відчинили двері Лотового будинку, один із тих чоловіків простягнув руку – і весь народ, який вимагав видати їм Лотових гостей, осліп. Тоді вже Лот побачив, що то були Ангели Божі. Знаєте, як же важливо, цінно, і необхідно в наш теперішній час мати у своєму домі когось, хто був би для тебе охороною. Зараз, як ніколи! Важливо мати когось, хто оберігав би твою оселю!
Я вам вже розповідав, що у перший день цього року у нас зайнявся гараж. А мені в цей час просто захотілося взяти канапку і з’їсти її чомусь саме надворі. І, не зроби я цього, за дві хвилини не було б ні гаража, ні машини, ні батькової хати, ні нашої! Звичайно, це був страшний екстрим, пожежа була великою, ми її довго гасили, потім ще півдня все це спалювали… Але я вірю: сатана хотів згубити все наше майно! І він це інколи робить навіть нашими власними руками, або через якісь обставини, які не передбачиш… Він хотів, щоб деякі наші вороги тішилися і аж стрибали від радощів, що, нарешті, на Андрощуків прийшов Божий суд! Не думайте, що лише у нас є такі вороги, ви теж їх маєте. Як у кожного із нас є молитвеники, так обов’язково є й ті, хто нас не любить, попри всю нашу любов до людей, і хоч би скільки ми їм служили… Приміром, коли ми вирішували питання, щоб відбити дорогу, один із наших сусідів, старший чоловік, вийшов і каже мені: «Якби я знав, що завтра вмру, то я нині зарубав би тебе!» І це наші сусіди! Цілком можливо, що і дехто з вас має таких сусідів, хіба що вони вам відкрито такого в очі не кажуть! І як же добре за таких обставин мати в своїй оселі когось, хто тебе оберігає! Можна було б ще довго розповідати, і ви самі могли б поділитися історіями про те, як Бог оберігав вас за різних обставин життя.
Доречним буде ще наступний приклад: у 99-му році до нас приїжджав кандидат в Президенти України Василь Васильович Онопенко. При в’їзді в Лановецький район його зустрічали міліція і машина служби безпеки, а в самих Ланівцях отут біля будинку стояв цілий автобус з бійцями спецпідрозділу – весь наш будинок був оточений, і в цих сусідніх будинках, в квартирах стояли озброєні бійці – його охорона. Вони оберігали цю людину, яка прийшла сюди до нас у приміщення, але всі ці працівники служби безпеки і охорони заразом оберігали і саме приміщення церкви. Тобто, присутність однієї людини може на довгі роки створити тобі захист у багатьох сферах! Ми і на сьогоднішній день, якщо потрібно, маємо з ним зв’язок. Це не мильна булька, взаємини мають основу, та я вам просто наводжу приклад – коли одна людина може послужити великим благословінням для твого життя на ціле покоління. Але, коли у твоє життя приходить Бог, тоді покривається все, брати і сестри! Ви запитаєте: «А чому все-таки інколи трапляються пожежі, або ще щось?» На сьогоднішній день я міркую так: можливо, Бог уже довший період часу хоче тобі дати щось нове, а ти не хочеш добровільно розпрощатися зі старим! Тому, час від часу, можуть виникати пожежі. Якщо ж це не по волі Божій, то нічого не згорить! Та, якщо на те є Божа воля, Бог допустить ту пожежу. Подібним чином, ми задаємось питанням: «А чому Бог спочатку оберігав ті 5 речей навколо Йова, а пізніше забрав у нього те все, і диявол так його поразив – і його самого вразив проказою, і його дім поразив, так що всі діти загинули, і все, що в нього було, вразив – і діло його рук, і бізнес, і все! А потім ще прийшла його власна жінка і порадила: «Прокляни Бога і помри!» Та згадайте, як Бог опісля благословив його у багатократному вимірі – і синами, і дочками, і бізнесом, і друзями! А тим друзям, які приходили йому докоряти, Бог сказав: «Якщо хочете, щоб вам було прощено, то підіть до Йова, і хай він за вас помолиться!»
Ви знаєте, у моєму житті була не одна подібна історія – були люди, які хотіли опорочити ім’я моєї молодості, та з часом ставалося так, що я служив їм, як Йосип, і служу й по сьогоднішній день. Коли вони приходять до мене і просять: «Дай!», то я їм даю, і не тримаю образи. В пам’яті воно, звісно, не забулось, хоча вже пройшли десятки років, та я їм служу, як Йосип, я хвалюся Господом, і розповідаю вам це, щоб ви мали для цього приклад. Ісус, куди б не приходив, завжди казав: «Мир вам!» Пам’ятаєте, коли Він воскрес і являвся учням в різних місцях – то де церква була зібрана, то ще десь, Він всюди казав: «Мир вам!» І Своїх учнів наставляв: «Коли ви підете і будете проповідувати Євангеліє, у який дім не зайдете, кажіть: «Мир вам!»» Знаєте, прихід Ісуса завжди приносить із собою мир, спокій, і затишок всюди, куди б Він не приходив – в людське серце, в оселю, в ту установу чи на роботу, де ти працюєш, в приміщення, де ти живеш. У книзі Одкровення, у 3-му розділі, 20-му вірші написано: «Ось стою під дверима і стукаю (а двері, виявляється, можуть бути різними: двері мого і вашого серця, двері вашого будинку, вашої роботи, офісу): якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього і буду вечеряти з ним і він зі Мною». Це чудове місце, яке говорить про те, що Ісус хоче увійти до твоєї оселі, до твого серця, до твого дому, але тут виникає наступне питання: а чи хочеш цього ти? Чи ти сам бажаєш, щоб Ісус увійшов у твоє серце? А заразом у твою оселю, в твій дім, у твоє майно, і щоб огородив все, що в тебе, і все твоє майбутнє?
У нашій сім’ї дня не проходить, щоб ми не молилися: «Господи, покрий Своєю святою Кров’ю нашу сім’ю, наш дім, нашу машину, наш бізнес!» Я ж сам завжди молюся: «Оберігай приміщення церкви, оберігай приміщення, де ми працюємо! Оберігай, покрий Своєю святою Кров’ю сім’ї людей, які відвідують церкву». І це проголошення благословіння, проголошення Божого покрову насправді діє, але для цього є одна умова: ЯКЩО ТИ САМ ХОЧЕШ, ЩОБ ІСУС ВВІЙШОВ ДО ТВОЄЇ ОСЕЛІ. Мені здається, це нетяжка умова. Давайте, ще раз відкриємо Євангеліє від Івана, 14-й розділ, і уважніше прочитаємо Ісусові слова в 23-му і 24-му віршах: «Якщо хто любить Мене, той слово Моє збереже, і Отець Мій возлюбить його, і Ми прийдемо до нього і оселю в ньому сотворимо». Тобто, є умова: Ми прийдемо і сотворимо оселю, як наслідок чогось. Найперше, це наше бажання. Хто із вас цього бажає? Звичайно, всі. Але там ще написано: «якщо хто любить Мене, той слово Моє збереже». Через те, що ти берегтимеш Його слово, ти сподобаєшся Отцю Небесному, як написано: «Отець Мій його полюбить». І, в результаті того, що Отець полюбить, Він скаже Ісусові: «Пішли до цієї оселі!» Якщо у вашій сім’ї щось не виходить, немає миру, немає спокою, щось десь не клеїться, або ви хочете щось змінити, то моліться від сьогоднішнього дня цією молитвою: «Господи, сотвори в мені Свою оселю! Сотвори в нашому домі Свою оселю! Живи тут!» Можете помолитися цією молитвою разом із сім’єю, прийдіть в молитві перед Господом і скажіть до Нього: «Господи, ми запрошуємо: сотвори Свою оселю в нашому домі, сотвори Свою оселю в нашому серці і оберігай нас!» А кожного наступного дня кажіть у молитві: «Господи, ми дякуємо Тобі, що Ти живеш у нашому домі. Наш дім – Твоя оселя! Моє серце – Твоя оселя».
А це означає, що ви автоматично набуваєте статусу людини, яка знаходиться під Божим захистом. Та, порушуючи Божі заповіді, ми можемо той захист втратити. Це буде своєрідним тестом, і ця відповідальність завжди триматиме вас в тонусі. Інколи вам кортить так розслабитися, клікнути щось там на комп’ютері, і подивитися якийсь такий фільм, щоб його ніхто, окрім вас, не бачив, і от ви сидите і думаєте: «Клікнути, чи ні? Адже ніхто не бачить!» І тут думка: «Стоп! А Христос буде зі мною дивитися? Адже Він живе у моїй оселі, Він буде той фільм дивитися? Чи не буде?» І ви так вагаєтеся, бо вас аж лоскоче, аж підносить! І тут ви клікаєте, а на екрані, у кращому випадку, з’являється така темна смуга і повідомлення: «Ваш комп’ютер заражений вірусом! Перезапишіть Windows, інакше ви все втратите!» Бог вас врятував через вірус! А, в гіршому випадку, ви той фільм вмикаєте, та після перегляду відчуваєте порожнечу… Христос так може залишити вашу оселю! Не забувайте, що ми є відповідальними за своє життя, за свої сім’ї, і за свої доми. Тож, давайте, все своє життя будемо берегти цю відповідальність!
Сайт: http://heavens.com.ua/
Автор проповіді: Володимир Андрощук
Редактор: Наталія Тітко
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не в обиду автору: вы русский бы перевод приводили если,то это бы было по-христиански.Бог ведь заинтересован в большем прочтении ? Комментарий автора: Переводим .
